Ворон звичайний (Corvus corax) нерідко дивує вчених, наприклад, умінням спілкуватися жестами. Тепер же міжнародна група вчених з Австрії, США та Швейцарії зробила ще одне дивне відкриття: птахи засмучуються, якщо бачать пернатого друга в поганому настрої.
У вчених існує таке поняття як емоційне зараження. Мова йде про ситуації, при якій психологічний стан передається від одних людей до інших. Нерідко один роздратована людина може викликати аналогічні почуття у оточуючих, наприклад, у черзі.
Фахівці вирішили з’ясувати, чи впливає настрій одних воронов на емоції інших птахів, що знаходяться в безпосередній близькості. Вони провели експеримент за участю восьми лабораторних пернатих (трьох самок і п’яти самців), яких перевіряли парами.
Спочатку обом птахам пропонували вибрати одну з двох коробок: у першій нічого не було, а в другій перебувало їх улюблені ласощі – шматочок сиру. Через деякий час тварини навчилися розрізняти ящики з частуванням і без нього.
Після цього вчені додавали новий елемент, що вводить птахів в оману – третю коробку – і дивилися на поведінку пернатих. Дослідники хотіли побачити реакцію воронов на нестандартну ситуацію.
Ця частина експерименту називається тестом на когнітивні спотворення. Його мета – виміряти ступеня оптимізму і песимізму піддослідного істоти.
Оптимістичний емоційний відгук у разі воронов характеризувався клеванием коробки, а песимістичний – переключенням уваги на оточуючі предмети. Так, наприклад, птахи починали копатися в землі. За словами авторів, така реакція вказує на розчарування.
Потім птахів поділяли. Однієї особини давали нелюбиму воронами моркву, а другий – собачу їжу, яка їм подобається. Потім одне з частувань забирали.
Таким чином вчені хотіли оцінити, як ворони реагують на втрату кращою їжі порівняно з менш бажаною.
Птахи, яким діставалася собача їжа, рухали головою і тілом, уважно вивчаючи ласощі. А пернаті, що залишилися з морквою, здавалися більш роздратованими. Вони витрачали менше часу на вивчення частування, а іноді відкрито висловлювали своє невдоволення: штовхали і дряпали все навколо.
Ворон по кличці Джоуі клює ящик з частуванням під час тесту. Фото Jessie E. C. Adriaense. Інший ворон з пари виступав у ролі спостерігача: він дивився на поведінку свого товариша, але не бачив, на що він так реагує.
На останньому етапі експерименту птиці-спостерігачі знову пройшли тест на когнітивні спотворення: їм ще раз вручили таємничий ящик.
Як повідомляють вчені, воронам-спостерігачам, які бачили погану поведінку товариша, знадобилося більше часу на вивчення третьої «двозначною» коробки. Таким чином експеримент показав, що поганий настрій родича якимось чином вплинуло на інтерес птахів до власного скриньки.
Фахівці припускають, що ці особи зазнали негативного емоційного зараження, оскільки бачили подібну поведінку свого партнера.
Якщо ворони-спостерігачі ставали свідками звичайного поведінки родича, то вони поводили себе під час тестування так само, як і завжди.
Як зазначає дослідник Ендрю Геллап (Andrew Gallup) з Політехнічного інституту Нью-Йоркського університету, гарний настрій, на відміну від поганого і звичайного, іншим птахам не передавалося.
Можливо, що негативні реакції легше спровокувати, міркують автори роботи. Існує й інше пояснення: еволюція привчила тварин звертати більше уваги на негативну інформацію, оскільки вона сигналізує про небезпеку.
Як відзначає співавтор наукової роботи Джессі Адриэнзе (Jessie Adriaense) з Віденського університету, емоції є надзвичайно важливими драйверами нашої поведінки.
«Але як вони насправді керують тваринами – все ще відкрите питання», – говорить вона.
Ученим належить краще вивчити емоції живих істот і механізми їх зародження, укладає Адриэнзе.
