США встановлюють нові правила для курсів валют

1


Штати цілком можуть реалізувати ідею покарати інші країни за нібито маніпулювання своїми валютами. Насправді, США самі є головними махінаторами. У поточному ослаблення валют країн винні саме американці, які завдали удар під дих Huawei. А скільки разів російський рубль летів у прірву під впливом американських санкцій?
Міністерство торгівлі США запропонувало вводити компенсаційні мита на товари з країн, що занижують вартість своєї валюти по відношенню до долара. За словами глави американського міністерства Уілбур Росс, це нововведення дасть зрозуміти зарубіжним експортерам, що Міністерство торгівлі може компенсувати валютні субсидії, що завдають шкоди галузях промисловості США». «Іноземні держави більше не зможуть використовувати валютну політику на шкоду американським робітникам і підприємствам»,- цитує його CNBC. У міністерстві тільки мають намір визначити критерії недооцінки національних валют тієї чи іншої країни.
Нові мита загрожують Японії, Південної Кореї, Індії, Німеччині і Швейцарії, запевняє телеканал. Раніше повідомлялося, що під підозрою американців в маніпулюванні валютами 12 країн, але їх число може зрости до 20. У їх числі називалася Росія, В’єтнам, Таїланд, Індонезія, Ірландія і Малайзія. Відсутність у цьому списку Китаю легко пояснити – з ним вже і так ведеться торгова війна, і щодо китайських товарів уже введені мита. Тут американцям не потрібні нові приводи, досить старих.
«Нова ініціатива Мінпромторгу США, цілком ймовірно, буде втілена в життя у світлі розгляді міжнародних торговельних суперечностей. США вже давно практикують прийняття екстериторіальних законів. Посилення імпортних мит на основі звинувачення ряду країн у маніпулюванні валютним курсом буде означати довільне регулювання умов двосторонньої торгівлі на основі економічних інтересів Сполучених Штатів. У такому разі заперечення торгових партнерів США не будуть мати будь-якого значення. Проблема полягає в тому, що долар США є провідною валютою міжнародних розрахунків. Тому під дію нових вимог США підпадуть всі країни, що ведуть активну зовнішню торгівлю», – говорить старший ризик-менеджер «Алго Капітал» Віталій Манжос.
Це допоможе американцям вбити одним ударом відразу двох зайців. З одного боку, легко і швидко відрегулювати торгівлю. З іншого, вплинути на валютну політику формально незалежних від США держав. Звичайно, все це суперечить основним принципам СОТ, проте для Дональда Трампа – це зовсім не проблема. Він не виключає виходу США із складу СОТ.
Що стосується Росії, то аргументів для її звинувачення в маніпулюванні валютою в американських властей небагато. Втім, США це ніколи не зупиняло. Їм потрібен лише новий привід для того, щоб атакувати. Український фактор здувається, карта всесильних російських хакерів вже розіграна, авіакатастрофа над Україною та історія Скрипалів вичавлена до останньої краплі.
Раніше Мінфін США вказував три критерію, за яким країну можна віднести до числа злісних валютних маніпуляторів. По-перше, це обсяги та частота валютних інтервенцій, проведених грошовими владою країни. По-друге, величина перевищення експорту над імпортом країни. По-третє, значущість країни для зовнішньої торгівлі США.
Всередині Росії експорт перевищує імпорт. У 2018 році – майже в два рази. Продали російських товарів за кордон на 450 млрд доларів, а купили іноземних товарів на 238 млрд доларів. Однак те, що сальдо торгового балансу Росії склалося позитивним – для російської макроекономіки тільки благо. Росія заробляє більше валюти, ніж витрачає її на придбання імпортних товарів. Звичайно, це створює умовний надлишок валюти всередині країни, який впливає на курсі рубля. Але було б дивно, якби російська влада запровадила обмеження на російський експорт собі в збиток тільки тому, що так хоче Вашингтон.
Валютні інтервенції російський Центробанк проводить активно, і позитивне сальдо платіжного балансу перевищує 3% ВВП. Тільки в минулому році обсяг купівлі валюти склав 4,2 трлн рублів. Однак з точки зору Банку Росії, інтервенції потрібні зовсім не для того, щоб маніпулювати курсом валют. «Центробанк купує валюту для Мінфіну тільки в рамках бюджетного правила, яке покликане забезпечувати незалежність економіки від нафтових цін, а не спрямоване на підтримку того чи іншого курсу рубля. Немає абсолютно ніяких підстав звинувачувати нас у маніпулюванні валютним курсом», – заявила голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна в інтерв’ю «Известиям».
В рамках бюджетного правила надприбутки від сировинного експорту не витрачаються, а нагромаджуються в якості резервів (йдуть у Фонд національного добробуту). Це подушка безпеки, яка допоможе згладити для Росії проходження чергової кризи у світовій економіці, що супроводжується падінням цін на нафту. Суть в тому, що світові ціни на нафту – це те, на що Росія ніяк не може впливати, вона може лише підготуватися до погіршення зовнішньої кон’юнктури. А нові потрясіння не за горами, виходячи із циклічності світової економіки (приблизно кожні десять років – рецесія). Питання лише – коли вона відбудеться.
За американською логікою, Росії треба зараз проїдати все надходять нафтодолари в країну. Це, звичайно, на перших порах може навіть підштовхнути до зростання і добробут росіян, і економічні темпи Росії. Однак коли вдарить криза, що порятунку чекати не буде звідки.
Звинуватити Росію за останнім критерієм американцям буде вкрай складно. Торгівля з Росією не має серйозного значення для самих США.
Правда, товарообіг РФ з американцями, не дивлячись на всю агресію і санкції, продовжує зростати. У минулому році він зріс майже на 8% до 25 млрд доларів. Причому, Росія скільки експортувала до США, стільки і імпортувала з США – за 12,5 млрд доларів. Хоча торговельне сальдо від’ємне, але різниця між експортом та імпортом складає всього 10 млн доларів. Причому, для Росії США є досить значущим партнером – по частці в російському товарообігу вони займають сьоме місце (в минулому році було шосте). Тоді Росія, як торговий партнер для США, має малу важливість. І це, до речі, серйозно зменшує ризик початку торгової війни з Росією. Правда, до Москви, як відомо, у Вашингтона особливий, санкційний, підхід.
Китай – як найбільшого торговельного партнера для США – вже наздогнав удар з-за океану у вигляді мит на китайські товари та удару по Huawei. Пекін звинувачувався Трампом у маніпулюванні валютою неодноразово. Але так можна вважати валютними маніпуляторами будь-яку країну, яка орієнтована на експорт, тому що слабка місцева валюта їм завжди вигідна. А це, наприклад, всі нафтовидобувні країни. Російські нафтовидобувні компанії виявилися найбільш рентабельними в світі після обвалу рубля попередніх років, відзначають аналітики FxPro.
«Кожне зниження курсу юаня сприймається Трампом як спроба підірвати економіку США, продаючи більше товарів і тим самим збільшуючи торговий дефіцит країни. Обмінний курс юаня формується на торгах усередині країни, де Народний Банк Китаю утримує його в коридорі. 2% – це максимально допустиме відхилення від середньоденного значення», – відзначає керуючий партнер Exante Олексій Кірієнко.
Які способи маніпулювання валютою є в руках держав? «До 2007 Китай і Росія активно наповнювали золотовалютні запаси, що стримувало зростання курсу, однак ця практика залишилася в далекому минулому. Ще раніше подібну картину могли спостерігати у Японії», – зазначають там.
Зараз центробанк будь-якої країни може з допомогою зниження процентних ставок скоротити інтерес до національної валюти на тлі зниження прибутковості облігацій. Валютні інтервенції, яку мету вони переслідували, теж чинять вплив на місцеву валюту. «Це вважається нормальною практикою, а от тримати курс валюти під контролем, незважаючи на значний профіцит торгового балансу, що викликає осуд. Це розцінюється як штучне створення конкурентної переваги для товарів, вироблених на території цієї країни», – говорять аналітики FxPro.
«Строго кажучи, так звані «маніпуляції» валютою з боку незалежних держав не є маніпуляціями. Суверенна країна має повне право в разі необхідності регулювати курс національної валюти, виходячи з власних інтересів. Тому претензії до маніпуляції валютним курсом з боку іншої країни — це фактично звинувачення в проведенні незалежної економічної політики. Іншими словами, ймовірні «маніпуляції» інших країн власними валютними курсами є для США лише приводом для довільного регулювання умов та обсягів взаємної торгівлі», – говорить Манжос.
Насправді, США збираються карати інших за те, чим самі безсоромно займаються. Дональд Трамп сам активно маніпулює курсом долара.
Американський президент хоче розвитку внутрішнього виробництва в країні і зростання експорту американських товарів. Цьому міг би допомогти слабкий долар. Трамп через твіти (словесні інтервенції), шляхом тиску на ФРС США, розв’язуванням торговельних воєн і спробами вплинути на нафтові котирування і ОПЕК, неодноразово намагався маніпулювати курсом долара. Виходить у нього поки не дуже – але це інше питання.
«Найчастіше США самі маніпулюють курсом долара допомогою введення різних санкцій щодо неугодних країн. США припиняють обслуговування будь-яких банківських операцій в доларах або погрожують ввести ці заходи, таким чином, впливаючи на валюти неугодних країн», – зазначає Кирієнко. Далеко за прикладом ходити не треба. У минулому році рубль почав різке ослаблення в квітні після санкцій США проти компаній Олега Дерипаски. З серпня почався новий виток падіння курсу рубля – і винні були знову США. Курс рубля так відреагував на погрози нових санкцій проти Росії.
«З-за екскалації торговельної війни глобальні ринки знову знаходяться під тиском, всі валюти ринків, що розвиваються зараз в негативній зоні, і Росія – не виняток. Рубль виглядає краще за багатьох колег, але потроху слабшає. Таким чином, США мимоволі допомагають девальвації російської валюти, роблячи російський експорт більш конкурентоспроможним на світових ринках», – підсумовує Кирієнко.
Спроби Трампа послабити долар не увінчалися успіхом. А навіщо це робити, якщо можна звинуватити в маніпуляції інші країни і зробити те, що вигідно американській економіці.