Останні новини України сьогодні — 25 травня 2019

55

Огляд: останні новини України та Південно-Східної України сьогодні 25 травня 2019.
На Україні обожнюють, коли когось ображають: Аналітик розгадав хитрий задум Порошенко

Український аналітик Олександр Охріменко прокоментував хитрий задум, пов’язаний з ребрендингом партії екс-президента України Петра Порошенка, і порушені проти політика кримінальні справи. Експерт упевнений, що скандали тільки додадуть популярності Порошенко, який може тиснути на жалість, бо на Україні обожнюють, коли когось ображають.
Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (БПП) прийняла рішення провести ребрендинг за кілька місяців до дострокових виборів у Верховну раду. Рух отримає нову назву — «Європейська солідарність».
Як заявив Цесарограда президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, партія намагається набрати необхідну кількість голосів, чому міг перешкодити образ екс-президента України. При цьому експерт прогнозує, що незабаром з’являться нові партії, під маскою яких будуть діяти старі руху.
Що стосується назви, то Петро Порошенко хоче продемонструвати всім, що він зацікавлений у зближенні з Європою.
«Є якась частина електорату, яка буде завжди голосувати за Порошенка, незважаючи на те що він дійсно досить одіозна особистість. У нього є свій електорат. І він піариться. Але він постійно намагається з себе зобразити щось таке європейське», — пояснив він.
Що стосується кількох кримінальних справ, порушених проти екс-глави держави, то це тільки додасть йому піару. Це пов’язано з тим, що певна частина електорату обожнює тих, кого ображають. Не виключено, що гучні справи ні до чого не приведуть, проте вони дозволяють Порошенко говорити, що його хочуть знищити опоненти, незадоволені курсом на євроінтеграцію.
«В Україні це абсурдна ситуація, але дуже часто, саме коли людину ображають, коли його судять, у нього підвищується рейтинг і привабливість… якби не було, то його б забули, а зараз він буде піаритися на цьому. Тому що вони ніякого результату не мають», — додав експерт.
«Ми його почали пресувати відразу»: Клімкін розповів байку, як пив горілку з Лавровим
Последние новости Украины сегодня — 25 мая 2019 украина
Йде у відставку глава МЗС України Павло Клімкін в ефірі українського ТБ розповів байку, як пив горілку з російським колегою Сергієм Лавровим та представниками ЄС. «Ми його почали пресувати відразу втрьох», — грізно він переказував історію про 2015-й рік журналістці телеканалу «СТБ».
Український міністр закордонних справ Павло Клімкін, який вже подав заяву про свою відставку, розповів, що одним з найсильніших його спогадів на посаді голови була зустріч у 2015 році за Мінським домовленостями.
За його словами, під час мінських переговорів 2015 року глава МЗС РФ Сергій Лавров пропонував своїм колегам випити горілку. Клімкін, розповідаючи цю байку журналістці СТБ», активно жестикулював руками і наводив на себе грізний вигляд.
Він зазначив, що таке несподіване початок переговорів нібито збентежило його колег з країн Євросоюзу.
«На мене так дивиться Лоран Фабіус, французький міністр, і каже: можна пити? Я кажу, ну якось так, ну наллємо, оскільки зараз переговори… Німецький міністр Франк-Вальтер Штайнмаєр, який зараз федеральний президент, теж на мене дивиться з іншого кута: можна пити? Я киваю йому, ну там, відповідно», — авторитетно сказав він і продовжив, що потім вони «почали пресувати відразу втрьох» Лаврова, щоб той усі пропозиції передав Володимиру Путіну.
Нагадаємо, що в лютому 2015 року в Мінську пройшла зустріч лідерів чотирьох країн — України, Росії, Франції та Німеччини. За її підсумками було погоджено документ, що передбачає, зокрема, введення в Донбасі режиму припинення вогню, відведення важких озброєнь, законодавче закріплення особливого статусу регіону.
Зеленський потрапив в альтернативу: або переговори про мир, або розмови про війну
Последние новости Украины сегодня — 25 мая 2019 украина
Президент України Володимир Зеленський знаходиться в клубку протиріч: з однієї сторони він декларує бажання переговорів з Росією і досягнення миру на Донбасі, а з іншого заморожує цей процес
Про метаннях в стані Зеленського яскраво свідчать також нещодавні заяви глави Адміністрації президента Андрія Богдана, який оприлюднив намір влади прибрати з переговорного процесу голову політради «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука, але відзначив необхідність переговорів з РФ в принципі.
Обіцянки Зеленського домовлятися «хоч з чортом лисим» в ході виборів
Ідея встановлення миру на Донбасі і домовленостей з РФ була однією з ключових для Зеленського в ході передвиборної кампанії на посаду президента, адже, як свідчать дані соцопитувань, в українському суспільстві існує стійкий запит на припинення війни. Будучи кандидатом, Зеленський стверджував, що готовий домовлятися хоч з чортом лисим».
«Ми хочемо, не хочемо, через себе, хоч з чортом лисим готовий домовитися, лише б не вмирав жодна людина. Я вважаю, що це хоча б перший крок — припинити стрілянину і розвивати свою країну. І не думаю, що там має бути один лише Путін. Мені здається, група людей з України повинна зустрічатися з групою людей з Кремля. У Кремлі ж сидять ті, хто поставив цих, в «ДНР-ЛНР». Якщо б ці вирішували, треба було б з ними говорити, а так — який сенс? Треба з тими, хто вирішує», — говорив він у грудні минулого року.
Правда, безпосередньо по мірі наближення виборів Зеленський уточнив, що спілкування має відбуватися у присутності лідерів країн Заходу і навіть натякав на розширення Нормандського формату шляхом залучення туди Великобританії і США. Про виконання Україною Мінських угод, які є єдиним та безальтернативним способом досягнення миру, визнаним міжнародним співтовариством, їм не було сказано ні слова.
Тези Богдана: усунути Медведчука і провести референдум
І ось керівник Адміністрації президента Андрій Богдан у своїх інтерв’ю українським ЗМІ озвучив кілька важливих тез: по-перше, Київ хоче про щось домовитися з РФ, але на власних умовах, по-друге, нова адміністрація не бачить парламентером Віктора Медведчука, якого визнають в Росії і на Донбасі, в-третіх, як і при Порошенко, відмітається необхідність прямих переговорів з ДНР-ЛНР, незважаючи на те, що це прописано в Мінських угодах, хоча Україна формально від них не відмовляється.
Глава Адміністрації президента вважає, що Медведчук не може представляти Україну на переговорах з Росією.
За словами Богдана, Росія, є «агресором», але з нею треба розмовляти, визначившись з питанням, на яких саме умовах, пройдуть переговори.
«Я думаю, що Росія погодиться рано чи пізно, питання — коли, при яких умовах… Дивіться, пов’язані речі, світ — і економіка… Розмовляти треба, якщо ви хочете світу. Тому що, ви знаєте, дуже «добре» кидати на плаху не своє життя. Там гинуть наші українці… Ми вважаємо, що Росія — країна-агресор, вважаємо, що наші захоплені території. Але і з агресором теж потрібно розмовляти, не здаючи наших територій і наших людей», — сказав Богдан.
Чиновник підкреслив, що Україна «буде прагнути до перемоги, але не ціною життів українських військових», а зараз важливо повернути своїх людей.
«Сенс переговорів з Росією — хоча б в тому, щоб повернути наших людей звідти… І ще можна знайти багато смислів. На тій стороні теж живуть наші українці. Вони розмовляють і українською, і російською», — додав Богдан
Що стосується переговорів із самопроголошеними ДНР і ЛНР, Київ як і раніше буде відкидати їх необхідність, так як, на думку соратника Зеленського «вони не є самостійними суб’єктами, вони не приймають рішення».
Важливим аспектом, що прозвучали з вуст глави Адміністрації президента Андрія Богдана, стало можливе винесення питання про домовленості з РФ на референдум.
«Питання про досягнення мирних домовленостей з Росією: ми розглядаємо винесення на народний референдум, щоб не тільки депутати проголосували і не тільки президент. Щоб народ України прийняв це рішення», — повідомив чиновник.
До речі, у своїй передвиборчій програмі Зеленський обіцяв «народовладдя через референдуми», стверджуючи, що внесе в одному з перших своїх законопроектів положення про формуванні основних завдань для влади шляхом референдумів.
Згідно Конституції, референдум — форма безпосереднього волевиявлення громадян. Він може бути призначений президентом або Верховною Радою.
В Україні існував Закон про всеукраїнський референдум, який схвалили в часи президентства Віктора Януковича. Він передбачав, що на всеукраїнському референдумі можна було приймати нову редакцію Конституції україни, скасовувати закони і вносити поправки в Основний закон без участі Верховної Ради. Його результати повинні були бути остаточними і не потребували додаткового затвердження. Але в квітні 2018 року Конституційний суд визнав його неконституційним. Тому безпосередні законодавчі механізми для проведення референдуму відсутні.
Звинувачення в «зраді» і виправдання Зеленського перед «патріотичної» громадськістю
У той же час, від прихильників Майдану за саму ідею проведення референдуму на адресу президента посипалися звинувачення в «зраді». Так, «майданівець» народний депутат Остап Ендакна своєму Facebook сформулював ставлення до референдуму як «загрозу втрати державності».
«Винесення питання мирних домовленостей з країною-агресором на референдум є реальною загрозою для української державності і може призвести до її втрати», — написав Ендак.
Представники патріотичних організацій оприлюднили заяву, де назвали проведення референдуму щодо формату переговорів з Російською Федерацією або принципів мирного врегулювання червоною лінією, за яку президент не повинен перейти.
«Як представники громадянського суспільства ми визначаємо перелік можливих «червоних ліній» — якщо президент їх порушить, це неминуче призведе до погіршення як внутрішньополітичного, так і зовнішньої ситуації навколо нашої країни», — говорилося в тексті документа.
За їх словами Зеленському не можна допустити:
— проведення референдуму щодо формату переговорів з Російською Федерацією або принципів мирного врегулювання;
— сепаратні, без участі західних партнерів України, переговори з керівництвом Російської Федерації, представниками «окупаційної влади та їх збройних формувань і банд» на територіях Донецької і Луганської областей, АР Крим та Севастополя;
— виконання, на шкоду національним інтересам, ультимативних вимог «держави-агресора» чи досягнення компромісів з Кремлем ціною поступок за рахунок національного суверенітету, територіальної цілісності та пристрої та незалежної внутрішньої і зовнішньої політики України
Родичі загиблих українських військових навіть влаштували під будівлею Адміністрації президента акцію проти референдуму, після якої відбулася зустріч безпосередньо з гарантом Конституції. В ході неї Зеленський практично виправдовувався перед «активістами», стверджуючи, що сам референдум де-факто є плебісцитом, опитуванням громадської думки, який не обов’язково виконувати.
«Це не законодавчий референдум, а інформаційний: громадяни, що ви думаєте. Це нормальна розмова з людьми», — стверджував він.
Засновниця «Волонтерської сотні «Доброволя»» Наталія Воронкова розповіла про суть розмови з Зеленським. За її словами, глава держави визнав Росію «агресором» і заявив, що не готовий жертвувати українськими територіями, а також просив час для того, щоб розібратися з Мінськими угодами.
«Президент нам пояснював, що він називає це «референдум», але сприймає це як опитування. Ми відзначили, що «референдум» — слово, яке має негативне сприйняття у суспільстві після подій у Криму й на Донбасі. Тому говорити про референдум — це плювок на всіх наших хлопців, які загинули в цій війні. Ми також помітили, що коли глава АП говорить щось, що ми не так розуміємо, то потрібно виходити і пояснювати суспільству, що відбувається», — говорила Воронкова.
Можливі референдум та врегулювання: думка експертів
Більшість експертів скептично ставляться до цієї ідеї, апелюючи до розколу українського суспільства, який практично нездоланний.
На думку українського політолога Олег Саакяна, референдум — спроба влади перекласти відповідальність за прийняття складних зовнішньополітичних рішень на суспільство.
«Такий референдум можна розцінити як спробу знайти обґрунтування для здачі позицій і опоненти Володимира Зеленського активно це використовують. Розмови про нього можна трактувати як відсутність власного порядку денного та власної позиції щодо російсько-української війни і спробі перекласти відповідальність за вироблення рішень на суспільство. Адже референдум — це розписка в еліти нездатності прийняти складні відповідальні рішення і нести за них відповідальність. У такому разі політики роблять вигляд, що хочуть спитати у людей, тому що не хочуть «битися» самі і перекладають це на плечі суспільства», — вважає Саакян.
Російський блогер Анатолій Несміян робить акцент на тому, що вузол протиріч полягає в наявності агресивного меншини, яка хоче війни «до переможного кінця», а більшість не може його нейтралізувати.
«В умовах, коли вся еліта за війну, а весь народ хоче миру, але на умовах, які їй продиктувала пропаганда, обслуговуюча еліту, зацікавлену у війні, змінити ситуацію вкрай складно. Давши обіцянку припинити війну на Донбасі, Зеленський очевидно стикається з переплетеними проблемами, розв’язати які лихим ударом неможливо. З одного боку, є агресивна меншість, яка виступає за війну до переможного кінця. Воно меншість, але воно агресивне. Підтримка більшості, виступає за мир, у нього є, але для нейтралізації меншини цього мало», — коментує ситуацію Несміян.
Одеський політолог Іван Лизан в коментарі Україні ру. назвав кілька причин політико-ідеологічних метань Зеленського.
«По-перше, він сидить на двох електоральних стільцях і орієнтується як на голоси виборців з Центральної і Західної України, так і на голоси Південно-Сходу. Тому він намагається грати в гру «ні нашим, ні вашим», роблячи вкрай суперечливі заяви. Його мета — втратити якомога менше голосів на майбутніх парламентських виборах і зробити так щоб вони пройшли якомога раніше. По-друге, у нього немає повноцінної команди та людей, які б відповідали за вироблення політики, в той же час навколо Зеленського більш ніж достатньо персонажів, які проявляють невгамовну медійну активність, коментуючи все, що завгодно. Це Зеленському шкодить і створює незручні ситуації. По-третє, попереду період довгих торгів навколо кандидатур і голосувань. Тому Зеленському важливо ще і не переступити червоні лінії, за які на нього ще сильніше ополчився умовна «партія 25%»», — міркує Лизан.
Він також додав, що Донбас фактично Києву не потрібен і Зеленський не буде порушувати склався консенсус щодо цього питання.
«У Зеленського немає особистих переконань. Йому байдужий Донбас, єдине, що його цікавить, — влада і можливість тішити своє его. Решта не важливо, решта — результат роботи різних груп впливу навколо нього, тобто спонсорів: Коломойського, який повернувся Хорошковського, Пінчука і акціонерів з числа місцевих еліт. Що ж стосується Медведчука, то він незручний всім, так само як і його партія з Бойко і Рабиновичем. Тому, вважаю, атаки на Медведчука — це спроби не стільки зірвати переговорний процес навколо ЛДНР, скільки бажання збити рейтинги «Опозиційної платформи». Тому ніяких референдумів не буде, ситуація з Донбасом залишиться в «невизначеному стані. Зеленський просто плавно продовжить політику Порошенко, повторивши, фактично, історію Грузії після того, як там прибрали Саакашвілі. І з цього питання в української еліти консенсус — їй Донбас не потрібен», — уклав Лизан.
Таким чином, Зеленському незабаром доведеться робити непростий вибір. Або реально здійснювати якісь кроки щодо мирного врегулювання, певної нормалізації відносин з РФ, виконуючи свої обіцянки і задовольняючи запити більшості громадян країни, але накликаючи на себе гнів націоналістичної громадськості. Говорити про світі, і нічого істотного для цього не зробити, втративши довіру тих, хто сподівається на Зеленського як на людини, здатної стабілізувати ситуацію і перевести вектор розвитку країни в більш адекватний стан. Всидіти на двох стільцях не вдасться.
У Києві звинуватили Росію в «окупації» критичної інфраструктури України
Последние новости Украины сегодня — 25 мая 2019 украина
РФ «окупувала» телевізійні частоти і вишки на території давно повернувся до Росії Кримського півострова.
Про це в ході форуму обурено розповіла заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова, передає кореспондент «ПолитНавигатора».
«Якщо повертатися до 2014 року. Відбулася окупація. Але окупація не тільки території, але і інфраструктури. Наприклад, у Криму сьогодні Російська Федерація через «Роскомнадзор» та дозволи, які дають мовникам, вони незаконно передають і використовують 503 частоти. Тобто це і локальні ЗМІ, і національні російські ЗМІ, які на українських частотах, затверджених ITU, це Міжнародний союз електрозв’язку, який є спеціалізованою установою Організації Об’єднаних Націй.

Вони віщають на наших частотах, і, звичайно, є закони, тому Україна має повне право глушити сигнал, або робити все для того, щоб це зупинити мовлення», – впевнена Джапарова.
Також пропагандистка поскаржилася на те, що триває мовлення російських ЗМІ на територіях Херсонської області та Донбасу.
«Крім того, що вона окупувала території, вона окупувала інфраструктуру. Це телевізійні вишки, через які ми мали телевізійне мовлення: і аналогове і цифрове.
Така ж ситуація на сході, найбільші вишки, які забезпечували мовлення не тільки на тих територіях окупованих, а і в тому числі, на тих територіях, які ми досі контролюємо: Херсонська область, Луганська, Донецька область – мовлення з височенних веж на тих територіях добиває сьогодні на нашу територію, вони сьогодні в такому стані, що можемо чути, приймати сигнал пропагандиста, фактично, і тут вже питання того, що Україна з цим робить. Знову-таки, глушіння – це не питання, в цьому сенсі, обмеження доступу до інформації, а питання безпеки себе», – переживає Еміне Джапарова.
У КИЄВІ ЗВИНУВАТИЛИ РОСІЮ В «ОКУПАЦІЇ» КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ