Інтимна близькість може прискорити загоєння ран: окситоцин і тактильний контакт, здається, є ключовими
Останні дослідження показують, що кохання — це не просто романтична ідея. Мабуть, зв’язок між інтимною близькістю та загоєнням ран набирає популярності в науковому світі.
Гормон любові окситоцин, добре відомий своєю роллю в пологах і лактації, все більше визнається за його потенціал для зміцнення соціальних зв’язків і навіть прискорення регенерації тканин. Дослідження показали, що він може прискорити загоєння виразок у роті, ймовірно, завдяки своїм протизапальним властивостям.
Продовжуючи ці дослідження, вчені з Цюріхського університету досліджували, чи заважає нестача окситоцину під час напружених стосунків між партнерами загоєнню ран, оскільки попередні дослідження пов’язували ворожість у подружніх парах зі зниженою частотою утворення пухирів.
Щоб перевірити свою гіпотезу, вони набрали 80 гетеросексуальних пар із середнім віком 27 років. Кожен учасник отримав чотири невеликі рани на передпліччях за допомогою відсмоктувача. Потім пари випадковим чином розділили на чотири групи:
- Група 1: Назальний спрей з окситоцином двічі на день + Завдання оцінки партнера (PAT) три рази на тиждень – структуровані розмови, зосереджені на вираженні вдячності та компліментів.
- Група 2: Окситоцин назальний спрей двічі на день, але без PAT.
- Група 3: Спрей плацебо двічі на день плюс ПАТ.
- Група 4: Спрей плацебо двічі на день, без PAT.
Цікаво, що ні окситоцин окремо, ні PAT з плацебо не мали значного впливу на загоєння ран порівняно з контрольною групою, яка не отримувала втручання. Однак поєднання окситоцину з ПАТ призвело до невеликих покращень у зменшенні розміру та глибини рани.
Найбільш переконливі результати були отримані від пар, які також практикували фізичний контакт або сексуальну активність протягом тижня експерименту разом з окситоцином і PAT. Їхні рани гоїлися швидше, а рівень кортизолу (гормону стресу) у слині був нижчим. Це свідчить про те, що природна близькість може посилити корисний ефект окситоцину в порівнянні зі структурованими вправами на розпізнавання.
«Ми спостерігали покращення загоєння ран у групі, яка поєднувала взаємодію PAT і окситоцин, але ефект був набагато слабшим, ніж у тих, хто поєднував окситоцин із природними тактильними виразами та сексуальною або інтимною поведінкою», — пояснила керівник дослідження Беате Дітцен з Цюріхського університету.
Вона каже, що це підкреслює важливий момент: хоча окситоцин відіграє певну роль, позитивні фізичні взаємодії у стосунках, ймовірно, підсилюють його терапевтичний ефект.
Такі експерти, як Дерріл О’Коннор з Університету Лідса, бачать потенціал інтеграції окситоцину та вправ для побудови стосунків у медичних закладах для прискорення одужання. Анна Віттакер з Університету Стірлінга припускає, що вищі дози окситоцину можуть бути ще більш корисними, особливо для літніх людей, у яких часто ослаблена імунна система.
Дослідження підкреслює потужне повідомлення: виховання інтимних стосунків – це не лише питання емоційного благополуччя; він також може мати відчутні фізіологічні переваги, впливаючи на швидкість загоєння та відновлення нашого тіла.
