Створення адвокатського агентства


Практично кожній людині хотілося б мати власну процвітаючу фірму і займатися при цьому улюбленою справою. Таке бажання, природно, виникає і у юристів. Деякі, вважаючи, що ринок юридичних послуг і так переповнений, вибирають іншу нішу, закидають юридичну практику і спрямовують зусилля в іншу сферу діяльності. Рекомендуємо на сайте

Звичайно, така думка має право на існування, однак зумівши правильно і розумно організувати адвокатську контору, можна домогтися запаморочливих успіхів і прибутків на даному терені.

Звичайно, створення адвокатської контори являє собою досить трудомісткий процес, що вимагає додатки великої кількості сил, часу, терпіння і грошових коштів. Але, як показує практика, такі зусилля виправдовують себе з лишком.

Виникає закономірне питання: що потрібно зробити, які етапи пройти для організації власної прибуткової адвокатської контори з невичерпним потоком клієнтів?

Всі ці освітні установи успішно навчають і випускають дипломованих висококваліфікованих юристів, тим самим відкриваючи їм першу двері на тернистому шляху до створення власного бізнесу у сфері надання юридичних послуг. Термін навчання становить не менше 5 років, по закінченню якого, вірніше після отримання диплома відповідної кваліфікації (магістр або спеціаліст права), можна переходити до наступного етапу.

1.2. Наявність юридичної практики
Особа, яка претендує на отримання статусу адвоката, до подання встановленого законом переліку документів має мати стаж роботи в сфері юридичної діяльності не менше 2-х років. При цьому, для тих, хто здобув юридичну освіту у Вузі вперше, стаж роботи за вказаною спеціальністю починає обчислюватися лише з моменту закінчення навчального закладу.

Тобто, в такому випадку час роботи, нехай навіть і за юридичною спеціальністю, стаж, достатній для можливості претендувати на статус адвоката, не зараховується. На осіб, які вирішили підняти рівень своєї кваліфікації, вже маючи вищу юридичну освіту, це положення закону не поширюється.

Ст. 4 Закону «Про адвокатську діяльність та адвокатуру РФ» закріплює вичерпний перелік посад, робота на яких включається до вищевказаного стажу. Зокрема, мова йде про роботу:

– в якості судді;
– на тих посадах державних, муніципальних органах, які потребують попереднього отримання вищої юридичної освіти у відповідному чином акредитованому навчальному закладі;
– в якості помічника адвоката;
– в якості нотаріуса
— безпосередньо адвокатом та ін/
Таким чином, всі ці посади в обов’язковому порядку вимагають наявності в особи, яка на них претендує, наявності вищого ступеня кваліфікації за юридичною спеціальністю.

Крім того, закон пропонує альтернативу: при відсутності дворічного стажу роботи в юридичній сфері діяльності пройти стажування в одній з адвокатських утворень протягом одного року. Такий варіант також цілком прийнятний, і є пропуском до здачі кваліфікаційного іспиту, тобто наступного етапу.

1.3. Складання кваліфікаційного іспиту
Отже, після того, як особа пройшла навчання у відповідному Вузі, набуло достатній стаж роботи, воно може подавати документи в кваліфікаційну комісію, за результатами здачі іспиту якої буде винесено рішення про присвоєння претенденту статусу адвоката, або відмову в такому присвоєння. При цьому претендентом не може бути недієздатна особа, а також особа, яка має непогашену судимість.

Протягом двох місяців кваліфікаційна комісія вивчає кандидатуру, перевіряє достовірність поданих документів та зазначених відомостей, після чого виносить свій «вердикт»: допустити або не допустити кандидата до складання кваліфікаційного іспиту.

Такий іспит складається з двох частин:

— письмовій-передбачає проведення тестування;
– усній – проводиться в рамках співбесіди з членами комісії.
Природно, за підсумками здачі кваліфікаційного іспиту комісією приймається рішення про можливість присвоєння претенденту статусу адвоката. Якщо іспит зданий не був, то здати його повторно можна лише через рік, тому до підготовки до такої здачі потрібно підійти з усією відповідальністю та ретельністю, щоб не витрачати потім свій дорогоцінний час і нервові клітини, знову відчуваючи долю на повторному екзамені.

1.4. Отримання статусу адвоката
Саме «страшне» вже позаду, виконана дійсно велика і трудомістка робота:

– отримано вищу юридичну освіту;
— напрацьований достатній стаж;
— зданий кваліфікаційний іспит.
Залишилося отримати статус адвоката. Для цього потрібно подати заяву з проханням про присвоєння статусу адвоката. Така заява подається в кваліфікаційну комісію, яка не може відмовити у присвоєнні, якщо кандидат успішно здав кваліфікаційний іспит, крім як, якщо будуть виявлені обставини, які були приховані претендентом на етапі подачі документів.

Наприклад, виявиться, що особа була раніше судима і його судимість не знята. Якщо таких обставин немає, то протягом трьох місяців після подачі вищевказаної заяви і прийняття адвокатської присяги, претенденту буде присвоєно статус адвоката, який не має терміну дії і віком адвоката не обмежується. Одночасно з отриманням статусу адвоката претендент набуває статусу члена адвокатської палати.

На цьому закінчується, напевно, самий довгостроковий етап на шляху побудови власної незалежної, прибуткової адвокатської контори.

Розділ 2. Вибір форми адвокатської освіти.
Поняття адвокатської контори всеохоплююче і передбачає собою організацію, яка надає юридичні послуги широкому колу населення особою, що має статус адвоката. Як відомо, надавати юридичні послуги може не тільки адвокат, для цього достатньо просто мати вищу юридичну освіту, тобто бути юристом.

Однак коло повноважень у юриста і адвоката надто різниться, тому більша частина населення віддає перевагу останнім, справедливо вважаючи, що вони зможуть забезпечити більш високий рівень правового захисту.

Адвокатська контора може бути заснована в встановлених законодавством РФ формах. Тобто її можна організувати у вигляді:

– адвокатського кабінету;
– колегії адвокатів;
– адвокатського бюро;
– юридичної консультації.
Вибір форми адвокатського освіти, так само як і місця здійснення адвокатської діяльності залежить виключно від волевиявлення адвоката, який прийняв рішення почати власний бізнес. Але в його обов’язки входить повідомлення ради адвокатської палати, до складу якої він входить з моменту набуття статусу адвоката, про обраній формі, а також про місце, де він планує здійснювати адвокатську діяльність.

Юридична консультація може бути створена адвокатською палатою в строго встановлених законом випадках, тому ця форма адвокатської організації до даного керівництва не відноситься і розглянута не буде, проте згадати її все ж слід було.

2.1. Адвокатський кабінет
Така форма обирається, якщо адвокат планує здійснення адвокатської діяльності в індивідуальному порядку, про що він повинен повідомити раду адвокатської палати, надіславши на його адресу замовне письмове повідомлення. Установа адвокатського кабінету передбачає необхідність відкрити у банках рахунки, а також виготовити власну печатку конкретного адвоката, штампи, бланки, в яких вказується адреса і найменування новоствореного адвокатського кабінету.

2.2. Колегія адвокатів
Установа колегії адвокатів можлива двома і більше адвокатами, внесеними в один і той самий регіональний Реєстр. Така організація є некомерційною, заснована на членстві. Її діяльність регламентована відповідними нормами Закону, статутом колегії адвокатів та підписаним учасниками установчим договором.

Установчий договір містить відомості про:

– умови передачі колегії адвокатів майна її засновників;
— порядок участі в діяльності колегії адвокатів;
— порядку, умовах прийому в дану організацію нових членів;
— чітко прописані права засновників і членів новоствореної колегії, а також їх обов’язки теж є обов’язковою частиною даного документа;
— порядку, умовах виходу зі складу колегії адвокатів.
У свою чергу, потрібно ретельно продумати інформацію, яка буде відображена в статуті. При цьому, згідно з чинним законодавством, у статуті мають бути зазначені такі відомості, як:

– найменування колегії адвокатів;
– її місцезнаходження;
— предмет, а також цілі діяльності даної організації;
— джерела утворення майна колегії, напрями його використання;
– порядок управління організацією;
– інші положення, зміст яких не суперечить федеральному законодавству.
Засновники колегії адвокатів зобов’язуються повідомляти раду адвокатської палати шляхом направлення на його адресу рекомендованого листа про заснування такої організації, її реорганізацію або ліквідацію.