Нове дослідження найбільшого супутника Сатурна, Титану, вказує на те, що його підповерхневий океан не є величезним рідким простором, а скоріше складною мережею кашоподібних крижаних тунелів і кишень розплавленої води. Відкриття, опубліковане в журналі Nature 17 грудня, кардинально змінює наше розуміння придатності життя за межами Землі.
Спадщина Кассіні: як ми вперше запідозрили океан
У 2008 році місія NASA Cassini надала докази можливого підповерхневого океану на Титані. Було помічено, що форма Місяця згинається та деформується, коли він обертається навколо Сатурна, явище, яке вчені спочатку приписували глибокому відкритому океану, що дозволяє корі згинатися під дією гравітації Сатурна. Однак новий аналіз показує, що внутрішня структура набагато складніша.
“Зім’ятий” супутник і відстаючі вигини
Ключ до цього останнього відкриття полягає в часі вигинів Титана. Дані Cassini показали, що форма Місяця змінюється приблизно через 15 годин після того, як Сатурн проявить найсильніше гравітаційне тяжіння. Ця затримка не узгоджується з простою моделлю рідкого океану; натомість він пропонує більш в’язку, м’якувату внутрішню частину, яка протистоїть деформації. Розсіювання енергії, необхідне для пояснення спостережуваної затримки, вказує на унікальне підповерхневе середовище.
Що означає “Mushy”?
Дослідницька група використовувала передові термодинамічні моделі для моделювання внутрішньої частини Титана. Результати показують товстий шар кашоподібної води, що містить кишені розплавленої води, а не суцільний океан. На цій глибині надзвичайний тиск змінює поведінку води, змушуючи її поводитись інакше, ніж на Землі. Ця кашоподібна консистенція пояснює уповільнене згинання та принципово змінює наше розуміння внутрішньої структури Титана.
Наслідки для життя
Хоча відсутність традиційного океану може здатися невтішною, дослідження підкреслює протилежне. М’який інтер’єр насправді може збільшити придатність для проживання. Поживні речовини та енергія будуть концентруватися в менших, тепліших кишенях розплавленої води, створюючи локальне середовище, потенційно більш сприятливе для життя, ніж величезний, розріджений океан. Команда навіть знайшла докази наявності кишень прісної води при температурах до 20°C (68°F).
«Замість того, щоб відкритий океан, ми, ймовірно, маємо справу з чимось більше схожим на арктичний морський лід або водоносні горизонти, що має наслідки для того, яке життя ми можемо знайти». – Баптіст Журно, Вашингтонський університет.
Густа помаранчева атмосфера Титана ускладнює безпосереднє спостереження, але дані радара Cassini показали дивну поверхню, де йдуть метанові дощі, моря зміщуються, а температура коливається близько -183°C (-297°F). Це робить дослідження інтер’єру ще більш важливим.
Відкриття розширює діапазон середовищ, які ми вважаємо придатними для життя, і підкреслює важливість погляду за межі земного середовища в пошуках позаземного життя. М’яка внутрішня частина Титана ставить під сумнів припущення про підповерхневі океани та відкриває нові шляхи для досліджень.
