Останні дані космічного корабля НАСА «Юнона» свідчать про те, що крижаний супутник Юпітера Європа, ймовірно, має набагато товщу крижану оболонку, ніж вважалося раніше,—до 29 кілометрів (18 миль). Це створює серйозну проблему для пошуку позаземного життя, оскільки значно обмежує обмін поживними речовинами між поверхнею та підповерхневим океаном.
Чому це важливо
Європа вважається одним із найперспективніших місць для пошуку життя за межами Землі завдяки величезному рідкому океану під шаром льоду. Вчені давно висунули теорію про те, що тріщини та дефекти крижаної кори можуть дозволити хімічним речовинам переміщатися між океаном і поверхнею, потенційно підтримуючи життя. Однак нові дані вказують на те, що ці дефекти невеликі та неглибокі – явно недостатні для значного перенесення поживних речовин.
Результати Juno
Місія Juno, яка почала обертатися навколо Юпітера в 2016 році, використовувала мікрохвильовий радіометр під час свого близького прольоту повз Європу у вересні 2022 року. Цей прилад вимірював температуру льоду на різних глибинах, показуючи, що найбільш вірогідна товщина становить близько 29 кілометрів, хоча вона може варіюватися від 19 до 39 кілометрів. Важливо, що виявлені тріщини та пори простягаються лише на сотні метрів углиб і мають радіус лише кілька сантиметрів.
«Це означає, що дефекти, які ми бачимо за допомогою мікрохвильового радіометра, недостатньо глибокі й великі, щоб перенести щось між океаном і поверхнею», — говорить Стівен Левін з Каліфорнійського технологічного інституту, який керував дослідженням.
Наслідки для майбутніх місій
Товстий лід не виключає можливості існування життя на Європі, але ускладнює його вивчення. Зараз проблема полягає в тому, що океан можна значною мірою ізолювати, покладаючись виключно на його початковий хімічний склад. Ця ізоляція може допомогти існуючому життю зберігатися протягом тривалого періоду часу, але вона також обмежує потенціал для нових джерел енергії або матеріалів.
Місія NASA Europa Clipper, запуск якої заплановано на 2024 рік і прибуття на Юпітер у 2030 році, спробує зібрати більш точні дані про структуру льоду Європи. Місія визначить, чи існують інші, поки що невідкриті, механізми транспортування поживних речовин між океаном і поверхнею.
На завершення : відкриття товстішої, більш непроникної крижаної оболонки на Європі ускладнює пошуки життя, але не виключає їх. Майбутні місії матимуть вирішальне значення для розуміння масштабів цього льодового бар’єру та того, чи дійсно він закриває підповерхневий океан Місяця.
