Організація Об’єднаних Націй нещодавно виступила з різким попередженням: світ вступив в епоху «глобального водного банкрутства», тобто багато водопровідних систем людини неможливо відновити до колишнього стану. Справа не лише у дефіциті; це збій системи, коли попит постійно перевищує сталу пропозицію.
Обсяг проблеми
Ситуація неоднорідна. Одні регіони перебувають у гострій кризі, а інші – на межі. Іран, наприклад, переживає серйозну водну кризу: водосховища виснажуються, сільськогосподарські угіддя висихають. Це викликано поєднанням зміни клімату, поганого управління водними ресурсами та політичної нестабільності.
Такі експерти, як професор Мохаммад Шамсуддуха з Університетського коледжу Лондона, пояснюють, що ця криза не є раптовою. Це кульмінація десятиліть нестабільної практики. Надмірна експлуатація, забруднення та неефективна інфраструктура зробили свій внесок. Нинішня ситуація є особливо критичною, оскільки пошкодження досягли такого рівня, коли природне відновлення без радикального втручання малоймовірне.
Що означає «Водне банкрутство»?
«Водне банкрутство» означає, що багато існуючих систем неможливо повернути до попереднього рівня функціонування. Це означає:
- Зменшення сільськогосподарського виробництва: Водоємні культури стануть нежиттєздатними в багатьох регіонах.
- Посилення конфліктів: Конкуренція за ресурси, що скорочуються, може призвести до загострення напруженості всередині та між країнами.
- **Масове переміщення населення: ** Громади, які зараз залежать від недоступних джерел води, будуть змушені мігрувати.
- Економічні потрясіння: Галузі, які залежать від води (виробництво, енергетика тощо), зазнають збитків.
Чому це зараз важливо
Оцінка ООН викликає особливе занепокоєння, оскільки вона передбачає, що традиційних рішень, таких як покращене зрошення чи опріснення, може бути недостатньо. Деякі системи настільки деградували, що навіть масштабні інвестиції не зможуть їх повністю відновити. Це піднімає фундаментальні питання про те, як суспільства адаптуються до постійного дефіциту води.
Довгострокові наслідки очевидні: світ повинен фундаментально переглянути те, як він управляє та розподіляє воду. Це включає перехід до водоефективного сільського господарства, інвестиції в переробку стічних вод і вирішення проблеми зміни клімату. Якщо цього не зробити, це призведе до повсюдної нестабільності.
Криза не лише екологічна; це геополітичне, економічне та гуманітарне. Майбутнє водної безпеки зараз перебуває на критичному етапі.
