Нове дослідження, що аналізує погодинні дані про погоду за десятиліття, малює похмуру картину того, як зміни клімату відбуваються в США, окрім простого підвищення середньої температури. Хоча ці загальні зміни незаперечні, ця робота йде глибше, щоб виявити вплив тривалості — як довго температури залишаються в небезпечних екстремальних межах.
Опубліковане в журналі PLOS Climate дослідження вчених Дослідницького університету Північної Кароліни зосереджено на двох критичних порогах: замерзання (0°C або 32°F) і тепловий стрес (30°C або 86°F). Період дослідження охоплює майже півстоліття (1978–2023 рр.), використовуючи дані понад 340 метеостанцій по всій континентальній частині Сполучених Штатів і частині південної Канади.
Мінливі пори року, суворі відмінності
Результати підкреслюють різкі регіональні відмінності в тому, як відбувається зміна клімату.
Замерзання на північному сході: найбільш драматичні зміни відбуваються взимку в регіонах на схід від річки Міссісіпі та на північ від 37-ї паралелі. Ці області фактично втратили в середньому один-два тижні, коли температура опускалася до нуля градусів нижче нуля. Це може здатися небагато, але, як пояснює Сандра Ютер, провідний автор і почесний професор Університету Північної Кароліни: «Справа не тільки в тому, що середня температура підвищується на пару градусів, але й у тому, як довго це тримається».
Південна спека. У свою чергу, у частинах південного заходу (Арізона, Нью-Мексико) і південних штатах, таких як Каліфорнія та Техас, спостерігаються значно триваліші періоди температури вище 86°F. У цих регіонах щороку кількість днів з температурою вище порогу збільшується приблизно на один-два тижні, що впливає як на посіви, так і на худобу.
Середній Захід: мінливість залишається на рівні
Цікаво, що Середній Захід продемонстрував мінімальні тенденції в тому чи іншому напрямку. Це показує, як регіональні метеорологічні умови можуть пом’якшити вплив ширших змін клімату, принаймні на даний момент.
За межами середнього: потужність тривалості
Зосередження дослідження на погодинних даних розкриває критичний аспект, який часто втрачається в загальних середніх температурах. Один день із максимальною температурою 90°F, який триває лише годину, відрізняється від шести годин палючої спеки — як для здоров’я людей, так і для навантаження на будівлі та для тонкого балансу екосистем. Такий тонкий рівень деталізації дозволяє розробляти більш точні стратегії адаптації до зміни клімату.
Адаптація до змін: від даних до дії
Дослідники підкреслюють, що це дослідження полягає не лише у виявленні проблеми; він спрямований на надання конкретних даних, які можна використовувати для розробки практичних рішень у реальному світі. Ютер наголошує: «Наша мета — показати, як зміна клімату проявляється у спосіб, який люди можуть насправді відчути, щоб вони могли це зрозуміти та вжити практичних заходів для адаптації».
Це означає все: від перегляду інфраструктурних планів для боротьби з хвилями спеки до коригування часу посіву в сільському господарстві до забезпечення готовності систем охорони здоров’я до більш екстремальних погодних явищ.
