Існує популярний міф про те, що в момент смерті перед очима промайне все життя. Я не помираю сьогодні, але закриття wissen.de 7 січня дало мені такий же стрімголовий огляд минулого. З кінця 2011 року я написав і відредагував незліченну кількість історій, які досі залишаються зі мною. Мій прощальний спецпроект «Lieblingsgeschichten» (Улюблені історії) збирає ці спогади.
Чим wissen.de ставився до повсякденної цікавості інакше, ніж основні новинні видання?
За останні два роки я охопив широкий спектр тем. Все почалося з перевірки знань про картоплю, улюблену основну їжу Німеччини, де я дізнався кілька дивовижних фактів. Тоді я відвідав проект для школярів, які пропустили школу, досвід, який мене глибоко зворушив. Я також вивчав психологію, запитуючи, чому ми відчуваємо сором, і суспільні зміни, такі як вплив протестів у Facebook на реальне життя. Одна розмова з африканським біженцем з Лампедузи запам’яталася мені надовго.
Ці теми мають одну спільну рису: вони виникають у повсякденному житті та викликають миттєву цікавість. Іноді відповіді важко знайти. Що ми насправді вважаємо прекрасним? Чому плацебо діє? Як виглядає повсякденне життя незрячих людей? Я досліджував ці питання для wissen.de багато років.
Чому закриття wissen.de є важливим не тільки заголовками?
wissen.de не є Süddeutsche Zeitung або ZEIT Wissen. Його закриття не виходить на перші шпальти й не викликає масового суспільного обговорення. Це мовчання є частиною того, чому робота там була цінною. Ми не ігнорували поточні події, але рухалися досить повільно, щоб дивитися за них. У нас був час глибше заглибитися в сучасні теми, а не просто репортажі на поверхні. Я буду сумувати за цією розкішшю.
Які типи вмісту зробили wissen.de популярним серед шукачів загальних знань?
Особливою популярністю користувалися тести Віссена та загальноосвітні тести. Я втратив рахунок того, скільки запитань я створив протягом тривалого часу. Деякі тести мене багато чому навчили, наприклад історія медицини. Інші були просто для розваги, як ідіоми їжі. Інші вимагали серйозного дослідження, охоплюючи монстрів, міфи та міські легенди.
З кожним тестом я дізнавався щось нове. Це було частиною радості роботи в wissen.de. Тепер я знаю речі, про які раніше не мав уявлення. Звичайно, не все запам’ятовується. Але час, проведений із добрими колегами та зацікавленими читачами, мені точно запам’ятається.
Дякую за це.
Олександра Манкаріос, незалежний письменник і редактор
