Український снайпер розповів, з чого почався бій в аеропорту Донецька

1

Військовослужбовець ЗСУ, снайпер з позивним «Воха», стверджує, що в 2014 році бої за Донецький міжнародний аеропорт імені Сергія Прокоф’єва почалися після його пострілу. Про це він розповів в інтерв’ю українському виданню «Факти».

В Незалежній до цим людям приліпилося прізвисько «кіборги». Так називали бійців ВСУ і націоналістичних батальйонів, утримують аеропорт Донецька.
За словами бойовика, він прибув у повітряну гавань столиці Донбасу у квітні 2014 року. Це було тоді, коли там ще приземлялися пасажирські літаки. «Воха» служив у 3-му окремому полку спеціального призначення імені Святослава Хороброго. Коли місцеві жителі підходили до солдатів і просили не починати бойові дії, то вже перебували під прицілами снайперських гвинтівок українських військових.
Коли останній цивільний літак злетів і покинув ДАП, над ним з’явилися штурмовики ВПС України, а в аеропорту почали сідати вертольоти зі спецназівцями. В обов’язки снайпера «Вохи» входило забезпечення їх безпеки. Раптом, коли до аеропорту підлітав один з вертольотів Мі-8, він помітив, що в нього цілиться з ПЗРК донецький ополченець. Саме тоді і був зроблений ним перший постріл в аеропорту.
Ці слова цілком можна вважати визнанням, що бойові дії повітряної гавані Донецька почали українські військові.
Але чи так важливо, хто першим і коли почав стріляти в Донецькому аеропорту? Може, набагато важливіше знати, хто і куди стріляв з території аеропорту?
Зараз, коли говорять про бої в аеропорту, майже не згадують про те, чому одна сторона так наполегливо намагалася його утримати, а друга – за всяку ціну вибити звідти ворогів. Справа в тому, що з території аеропорту бійцям ВСУ було дуже зручно виробляти обстріл з важкого озброєння по Донецьку. З цієї точки можна було безкарно накривати весь Київський район і навіть частково центр міста. І це була не просто ймовірна загроза, адже обстріл мирних кварталів столиці Донбасу проводилися регулярно.
Після взяття ополченцями аеропорту для жителів цієї частини Донецька почалося зовсім інше життя. Не можна сказати, що зовсім мирна, але більш спокійна і безпечна.