Туреччина планує новий судноплавний канал в Чорне море, НАТО залишається з носом

77


Будівництво нового судноплавного каналу, паралельного Босфору, принесе великі економічні вигоди Російської Федерації і не обіцяє нічого хорошого вашингтонським «яструбів», які мріють направити авіаносці в Чорне море.
Перші повідомлення про плани з’єднати Чорне і Мармурове моря новим каналом з’явилися в 2011 році, їх озвучив Реджеп Ердоган, тоді ще прем’єр-міністр Туреччини. Згідно його заяв, новий канал повинен був суттєво розвантажити рух через Босфор. У 2013 році Міністерство транспорту Турецької республіки почало готувати теоретичне обґрунтування проекту. Воно отримало остаточну форму в 2018 році. У листопаді 2018 року були проведені пробні буріння на маршруті каналу і оцінені потенційні ризики для навколишнього середовища. Вони виявилися мінімальними. Пізніше, 16 січня, міністр транспорту Ахмет Арслан заявив про намір оголосити тендер на будівництво каналу.
Турция прокладывает новый судоходный канал в Черное море, НАТО остается с носом геополитика
Острів Стамбул
Згідно з планом будівництва, новий канал буде побудований паралельно Босфору. Він пройде з Мармурового моря через озеро Кючюкчекмедже, водосховище Сазлидере і вийде до Чорного моря, обігнувши Стамбул із заходу, фактично перетворивши європейську частину Стамбула у острів. Планується, що довжина каналу складе 45 кілометрів, ширина до 400 метрів, глибина — 25 метрів. Завершити будівництво каналу повинні до 2023 року. Його пропускна здатність становитиме 160 судів у добу — саме стільки, скільки кожен день пропускає Босфор. За рік тут проходить 53 тисячі суден.
За задумом турецьких властей, по новому каналу, вартість будівництва якого оцінюється в $50 млрд, будуть слідувати всі вантажні судна. Як заявляють турецькі влади, канал дозволить транспортним компаніям економити приблизно $1,4 млрд завдяки скороченню простою суден в очікуванні лоцманської проводки. Додатковим обґрунтуванням необхідності побудови каналу стали ризики екологічних катастроф із-за можливого розливу нафти в Боспорському протоці, обміління Босфору і зниження навантаження на протоку, який нібито насилу справляється з потоком йдуть через нього судів.
Але чи так це насправді? Мінімальна глибина Босфору становить 33 метри, а його ширина коливається від 700 до 3700 метрів, що не йде ні в яке порівняння з характеристиками нового каналу, тому твердження турецької сторони про необхідність розвантажити Босфор будівництвом більш вузького і дрібного каналу, м’яко кажучи, звучить сумнівно. Екологічні ризики при будівництві каналу теж не можна ігнорувати, адже ризик зіткнення суден у вузькій водної артерії набагато більш високий, ніж у широкому і глибокому Босфорі.
Турция прокладывает новый судоходный канал в Черное море, НАТО остается с носом геополитика
Платна дорога Чорного моря
Морське судноплавство між Чорним і Середземним морем здійснюється через протоки Босфор і Дарданелли, правовий режим яких встановлений конвенцією Монтре 1936 року. Згідно з нормами цього документа, Туреччина не має права стягувати плату з суден за проходження за вказаними протоками. Виняток становлять лише лоцманська проводка і плата за обслуговування навігаційних маяків. Суми оплати прямо встановлені в конвенції, вони на порядок нижче тих сум, що Туреччина могла б стягувати за прохід через протоки, якби мала на це право. Однак правила конвенції Монтре не поширюються на протоки і канали, які в ній не зазначено, тому новий канал «Стамбул» буде платним.
Босфор закриє бюрократія
Вартість проходження суден через морські канали залежить від різних факторів: опади, тоннажу, висоти палубного вантажу, часу подачі заявки, своєчасності підходу судна. Наприклад, ціна проходу через Суецький канал складає від 8 до 12 доларів США за тонну, і в середньому проходження обходиться в більш ніж $160 тис., для вантажного судна може досягати і $1 млн. Тому бажання Туреччини отримати новий канал, будівництво якого обійдеться їй в астрономічну суму, цілком виправдано, адже, за попередніми розрахунками, інвестиції окупляться через 15 років, а канал буде служити турецькому бюджету вічно.
У цьому зв’язку ситуація навколо Босфорської протоки може серйозно загостритися. Туреччина, відповідно до конвенції Монтре, не має права перешкоджати судноплавству через Босфор у мирний час, так і у воєнний час заборона пошириться лише на воюючі сторони, в числі яких повинна бути сама Туреччина. Тому заборонити прохід через Босфор і направити весь вантажопотік в платний канал турки не мають права. Але у Туреччині є важелі в плані регулювання судноплавства через чорноморські протоки. У 1994 році Туреччина ввела додаткові правила проходу торговельних судів через Босфорську протоку: всі кораблі, довжина яких становить від 150 до 200 м, повинні за добу повідомляти владу Туреччини про своє наближення до чорноморських протоках, а судна довжиною від 200 до 300 м і з осадкою, що перевищує 15 м, через 48 годин. Тому Туреччини ніщо не заважає збільшити вказаний час повідомлення або створити штучні черги на входах в Босфор, аргументуючи їх вимог з безпеки судноплавства та очікуваннями лоцманської проводки. А адже середня вартість доби простою судна сягає $20 тис., так як в неї включається заробітна плата екіпажу, на паливо і штрафи за зрив термінів доставки вантажів.
Однак є в питанні будівництва нового судноплавного каналу і очевидний плюс. У разі досягнення компромісу з вартості проходу через канал «Стамбул» між Туреччиною та іншими причорноморськими державами, в число яких входять Росія і Україна, значно зросте пропускна здатність чорноморських проток і, як наслідок, зросте вантажообіг морських портів регіону. Останнє може сприяти збільшенню привабливості портів Чорного моря — нового транзитного вузла між Китаєм і країнами Євросоюзу.
Проте новини про початок будівництва Туреччиною нового каналу в Чорне море викликали хвилю радості в радикально налаштованого «експертному» медіапросторі України, яке заздалегідь анонсувало можливий прохід американських ударних авіаносних груп до берегів Криму.
Монтре криється в деталях
На перший погляд будівництво нового каналу дійсно може здатися гарною можливістю обійти обмеження щодо транзиту військових кораблів нечорноморських держав у Чорне море, в числі яких є і США, які прагнуть до ескалації напруженості навколо берегів Криму і Керченської протоки. Але професійні експерти, які детально знайомі з географією і текстом конвенції Монтре, такі висловлювання розглядають як неграмотність і правовий нігілізм.
Так, відповідно до абзацу другого преамбули конвенції Монтре, під протоками, що обмежують прохід військових кораблів у Чорне море, розуміються протоку Дарданелли, Мармурове море і протоку Босфор. Тому, щоб потрапити в Чорне море із Середземного, авіаносець США, крім протоки Босфор, спочатку доведеться подолати Дарданелли, а потім Мармурове море. А через всі ці водні перешкоди, як зазначено вище, заборонено прохід військових кораблів нечорноморських держав водотоннажністю понад 15 тис. тонн. Під ці обмеження підпадає весь авіаносний флот США, крім лінкорів, яких на озброєнні вже не залишилося.
В силу цих міжнародно-правових обмежень авіаносці США не зможуть навіть наблизитися до Мармурового моря, в якому починається будівництво каналу «Стамбул».
В існуючій системі міжнародного морського права Чорне море надійно захищене від ескалації напруженості і загрози застосування сили з боку США, а єдиний канал, який можна побудувати, щоб обійти обмеження конвенції Монтре на прохід авіаносців, повинен бути проритий через Грецію та Болгарію, що з урахуванням гірського рельєфу місцевості обійдеться дорожче будівництва сотні нових авіаносців.
Туреччина планує новий судноплавний канал в Чорне море, НАТО залишається з носом.