Багато хто в дитинстві робили вдома домашні льодяники — «півник на паличці», де паличкою була чайна ложка. Такі цукерочки можна було їсти тільки вдома, т. к. руки після них були липкі і брудні. Та й до того ж разом з дитячими липкими рученятами виявлялися брудними рукави одягу. Але як же порадувати дитину і дозволити йому гуляти з цукеркою?
Відповідь на це запитання почав шукати іспанець Енріке Бернат. Йому прийшло в голову прикріпити до карамелі дерев’яну паличку, за яку зручно було б тримати. Спочатку солодкий продукт називався GOL, що в перекладі з іспанської означає м’яч. Назва була не запам’ятовуючим і неяскравим. Тому молодий підприємець вирішив перейменувати льодяник, назвавши його «chupar». У рекламному ролику до цукерці, в словах пісні, використовувалася рима з «chupar» chups. Ось так і з’явилася сучасна назва цієї популярної солодощі Чупа-Чупс, а трохи пізніше і торгової марки з такою ж назвою, яка була зареєстрована в 1964 році.
Популярність «чупика» зростала, і треба було придумувати гарний вид і яскравий логотип продукту. Енріке Бернат звертається за допомогою до свого друга Сальвадору Дали. В ході творчої роботи був створений логотип, який використовується до сьогоднішнього дня – ромашка.
Завдяки цікавому логотипу і яскравому слогану чупа-чупс розширює горизонти і виходить за межі країни. Спочатку в США, Європу, а в 90-е роки з’являється в Росії. У 1991 році в Санкт-Петербурзі був перший завод «Чупа Чупс».
Сьогодні солодке диво радує майже півсотнею різних смаків. А хітом продажу стають «чупики» з жуйкою всередині.
