Трагічні наслідки безвідповідальності наших лікарів (2 фото + текст)

16

Некомпетентність та халатність медперсоналу часом призводить до жахливих трагедій. Одна з таких трагедій, пов’язана зі смертю дитини, батьки якої досі намагаються домогтися справедливості, чекає вас далі.

Два роки тому на всю Росію прогриміла історія про смерть 6-річної дівчинки, Софії Дубініної. Їй зробили щеплення в дитячому саду, після чого в неї піднялася температура і почалася блювота. На наступний день її відвезли в лікарню, після чого було прийнято рішення про її негайної госпіталізації.

На жаль, на цьому «швидка» допомога закінчилася і почалася «безпорадність», в результаті якої у Софії розвинувся набряк мозку і вона впала в кому. Через 7 днів вона померла.

Всього за кілька годин ситуація пройшла шлях від «підвищена температура» до «жар 41 градус, судоми і зупинка дихання». Хронологія подій зі слів матері:

Приблизно в 13.00 я привезла донечку в ЦРЛ р. Одинцово. В приймальному спокої її оглянув черговий лікар, потім зробив укол від спазмів у животі. Ми здали аналіз крові на цукор і зробили рентген, після чого нас відправили в хірургічне відділення, сказавши, що до нас повинен підійти лікар — інфекціоніст, який так і не прийшов… Т. к. як доньку все ще дуже сильно нудило, їй поставили укол від блювоти, а потім крапельницю. Через 30 хв. у неї підвищилася температура до 39 градусів і медсестра їй зробила укол (анальгін+ димедрол). Дитина заснув. Однак ще через 30 хвилин я помітила, що у неї температура підвищилася до 40 градусів і почалися судоми. Прийшла медсестра сказала, що судоми від температури і зробила ще один укол анальгіну (внутрішньовенно). Після цього температура піднялася до 41 градуса, і я побігла знову шукати медсестру, якій не виявилося на посаді. Я побігла на інший пост, там була медсестра, яка відмовилася нам допомогти, сказавши, що ми не ставимося до її посаді. Приблизно через 10-15 хвилин я знайшла медсестру і попросила терміново покликати будь-якого лікаря! Коли доктор із сусіднього відділення прийшов до нас і оглянув дитину, то вилив на неї склянку спирту, велів мені поливати її холодною водою. Після цього вона перестала дихати, і він сказав медсестрі покликати реаніматолога. Реаніматолог почала робити їй штучне дихання «рот в рот». Їй принесли дихальний мішок для ШВЛ, але він виявився НЕРОБОЧИМ! Медсестра пішла за іншим апаратом ШВЛ, а моя дочка все це час не дихала (приблизно 10 хвилин). Потім її відвезли в реанімацію, куди мене вже не пустили. Зі слів лікарів, до неї були викликаний педіатр, невропатолог, травматолог і реаніматолог (який виявився дорослим реаніматологом, а не дитячим і не знав, навіщо його викликали, так як тут він нічим допомогти не може).
17.04.2013 р. о 4.15 ранку мою дочку вдалося перевезти в реанімацію Морозівської дитячої лікарні р. Москви. Реаніматологи намагалися врятувати нашу дівчинку, але зробити нічого не змогли, оскільки констатували у неї смерть головного мозку. Смерть головного мозку настала внаслідок набряку головного мозку, що виникло внаслідок тривалої відсутності кисню і гіпотермії; Вона пролежала в комі 7 днів і померла 23.04.2013 р.

Її слова підтверджуються результатами двох експертиз, які проводилися в рамках дослідження дій лікарів. Витяг одного з них, про дії лікарів Одинцовської лікарні.

Батько дівчинки, Андрій попросив розповісти, що відбувається зараз. На лікарів, які не змогли надати медичну допомогу, завели кримінальну справу, але за два роки його так і не довели до суду. Прокурор повернув справу слідчому без затвердження обвинувального висновку з вимогою проведення слідчих дій, перекваліфікації, і проведення додаткових експертиз.

Прокурор домагається перекваліфікації, тому що якщо це станеться, срол притягнення обвинувачених вийде 16 березня цього року. Слідчий комітет не згоден з позицією прокурора і оскаржить його дії, але як то вкрай повільно (термін по справі вийшов 27.02.15, і воно було направлено прокурору, в свою чергу у прокурора є 10 днів на ухвалення рішення, 10 березня він повинен був повернути справу слідчому, у начальника Слідчого відділу є 72 години на оскарження (оскаржили вони його тільки 17 березня) результату досі немає, усе питання, як кажуть у доставці пошти, враховуючи що вони знаходяться в одній будівлі, і кабінети на одному поверсі, це, щонайменше, дивно. Спочатку слідчий комітет два роки розслідував очевидна річ, де не треба нікого шукати, тепер ось прокуратура…

За весь цей час ніхто ні з адміністрації лікарні, ні з обвинувачених по справі навіть не вибачилися. Андрій, батько дівчинки, каже, що «у нього давно з’явилося відчуття, що справа спускається на гальмах, але сил розтискати ці гальма вже немає» і він просить допомоги і розголосу.

Звідси