«Сланцева революція» захлинулася, Америка гребе російську нафту

25


Розмови про те, що американській «сланцевої революції» настав кінець, йдуть вже кілька років. І тепер ось нарешті з’явилася ціла пачка фактів, які підтверджують істинність цієї тези.
Пам’ятайте захоплене кудкудакання вітчизняних креаклов, верещавших, що США заллють світовий ринок дешевої сланцевої нафтою, а російські виробники підуть по світу?
У реальності все вийшло з точністю навпаки.
Як повідомляє агентство Bloomberg, тільки за першу половину травня США купили тринадцять танкерів, заповнених продукцією російських нафтовиків. Місячний обсяг поставок склав п’ять мільйонів барелів.
Зверніть увагу на заголовок. Він говорить: «Продажу російської нафти в США «на стероїдах» на тлі санкцій проти Венесуели». По-російськи зазвичай пишуть «як на дріжджах», але й так теж непогано. Суть явища відображено. Ось як коментують це явище в Телеграме.
«Обсяг поставок російської нафти за весь 2017 рік – 1,58 мільйона барелів.
За весь 2018 рік – 7,51 мільйона барелів.
Нескладно підрахувати і зрозуміти, що тільки за три тижні сонячного травня російські Івани поставили гегемону майже річну норму рідкого чорного золота».
Американці влаштували все це власними руками, ввівши санкції проти Ірану і Венесуели, які були основними постачальниками важких сортів нафти для переробних підприємств США. Так, завантаження НПЗ, які розташовані в південних штатах, впала до 50%. А це колосальні збитки для американських виробників. Тих самих, яких обіцяв щосили підтримувати Дональд Трамп в рамках свого «грейт эгейна».
Обернулися санкції тим, що влада США були змушені дозволити нафтопереробної галузі закуповувати нафту, де тільки можна. І американська промисловість не забарилася вишикуватися в чергу до клятому геополітичного супротивника.
Як таке стало можливим? Адже в «оплоті демократії» є сланцевики, які вже який рік все заливають і заливають риночек доступною нафтою, хіба ні? До жаху креаклов повідомляю: справи виробників сланцевої нафти погані.
«Галузь накриває хвиля банкрутств. Минулого тижня американська нафтосервісна компанія Weatherford International — один з провідних провайдерів послуг у сфері буріння — заявила, що готується до відповідної процедури. А керівництво двох інших гравців нафтогазової галузі, Halcon Resources і Alta Mesa Resources, поставили під сумнів здатність компаній продовжувати діяльність».
Weatherford International спеціалізується саме на бурінні свердловин для виробників сланцевої нафти. Точно так само, як і дві інші названі компанії.
У повній відповідності з приказкою «поки товстий сохне, худий – здохне», що входять у другу категорію компанії вже почали здихати. Ті ж, у кого жиру побільше, спішно затягують пояси.
«Зіткнувшись з браком інвестицій, з кінця минулого року сланцевики увійшли в режим жорсткої економії, урізавши бюджети на поточний рік — вперше за кілька років. Великі добувачі Centennial Resource Development, Diamondback Energy і Parsley Energy зменшили плановані витрати приблизно на 15 відсотків. Скорочення витрат анонсували більше десятка виробників».
У 2018-му році в сланцеву галузь було вкладено удвічі менше грошей, ніж в 2016-м. Це сталося тому, що вигадки про обсяги видобутку виявилися брехнею. Компанії так і не змогли знайти способи викачувати з свердловин більше нафти, навіть при використанні технології гідророзриву пластів.
Сланцевики набрехали інвесторам з три короби, але поки ціна нафти була високою, це виходило. Потім гримнули 2014-й і 2015-й роки з їх антиросійськими санкціями, тобто спробою обрушити економіку нашої країни за рахунок падіння цін на енергоносії, як це було з СРСР.
Але нічого не вийшло, Росія витримала тривалий період низьких цін на нафту, використавши його додатково для зниження залежності від експорту вуглеводнів. А ось американська сланцева галузь, яка сиділа на голці безперервного зростання інвестицій – не витримала.
Кількість пробурених свердловин впало, впала і видобуток, а за нею – обсяг інвестицій у галузь. «Сланцева революція», яка повинна була задушити конкурентів США, в результаті наступила на горло нафтопереробним заводам Техасу.
І вони встали в чергу до клятым російською.
Наостанок зазначу, що сланцевий бум спалив трошки спекулятивного капіталу, яким накачували фондовий ринок американці.
«Аналітики вказують: за десять років галузь так і не виправдала надій. За інформацією консалтингової фірми Evercore ISI, енергетичні компанії витратили за цей період на 280 мільярдів доларів більше, ніж заробили на видобутку нафти і газу.
Сьогодні виручка від продажу чверті видобувається в США сланцевої нафти цілком йде на оплату відсотків по корпоративних запозичень. Із загальним боргом компаній сланцевої індустрії ситуація ще гірше: він перевищив 300 мільярдів доларів, і для його погашення необхідно добути дев’ять мільярдів барелів нафти. Це майже стільки ж, скільки сланцевики витягли з надр за весь час існування галузі (близько десяти мільярдів барелів)».
Всім віруючим в американські Технології і в «розірвану на шматки економіку Росії» – мій полум’яний привіт.
Не забудьте взяти азалептин або інший сильний нейролептик.