Євген Крутіков
Вкрай запеклі бойові дії знову розгорнулися в Сирії. В одному з міст на півночі провінції Хама йдуть вуличні бої, в якийсь момент перейшли практично в м’ясорубку. Навіщо бойовики почали цю самогубну операцію – і звідки виникли чутки про масштабний наступ армії Асада на Ідліб?
З ранку 23 травня з’явилася інформація про те, що вертольоти Сирійської арабської армії розкидають в «идлибской зоні» листівки з закликами до мешканців провінції Ідліб покинути свої будинки перед початком великомасштабної військової операції по звільненню від терористів. Першою про це повідомила проурядова газета al-Watan. Але, як майже завжди буває в таких випадках в Сирії, ця інформація була неправильно витлумачена.
По-перше, скидали листівки не над провінцією Ідліб, а над частиною території провінції Хама, тимчасово окупованій бойовиками з «Тахрір аш-Шам», «Тахрір аль-Ісса» та іншими бармалеями. З точки зору міжнародних домовленостей (у першу чергу, російсько-турецьких) це не «идлибская зона», а щось невизначене, а з місцевими угрупованнями переговори не ведуться.
По-друге, жителів закликають ховатися глибше, оскільки САА дійсно планує військову операцію, супроводжувану авіанальотами, в тому числі і з допомогою російських ВКС. Але це буде операція не за звільнення всієї «идлибской зони», а як раз ось цій частині провінції Хама, в якій в останні кілька днів йшли запеклі бої. Чотиримільйонним «зону» ніхто штурмом брати не збирається. А в тому варіанті, в якому інформація al-Watan дійшла до Європи, Росії і Америки, вона перетворилася в політично небезпечну страшилку.
В районі ад-Духура створені спеціальні КПП для виходу мирних жителів у бік Алеппо, що однозначно свідчить про підготовці урядових військ до контрнаступу на позиції терористів. Додатково розігрівають ситуацію повідомлення сирійських джерел, що нібито російське командування запропонувало туркам в 24 години евакуювати свої спостережні пости, інакше хто залишився – ми не винні.
Справа в тому, що раніше САА оголосила про одностороннє припинення вогню по периметру «идлибской зони» на 72 години, що майже напевно можна пов’язати з розвитком російсько-турецьких переговорів про майбутнє «зони» і виході з військово-політичного глухого кута навколо неї. Але сталося як завжди.
Скориставшись припиненням вогню, бойовики «Тахрір аш-Шам» і угруповань поменше сконцентрувалися навколо міста Кафр-Набуда, перебуває як раз в прифронтовій зоні на півночі провінції Хама. 21 травня вони почали масштабний наступ на Кафр-Набуду з півночі і півдня із застосуванням артилерії, джихад-мобілів та смертників.
В місті більше доби йшли вуличні бої, в якийсь момент перейшли практично в м’ясорубку. За напруженням це все нагадувало часи 2016-2017 років, причому бойовики постійно кидали в бій нові резерви. І якщо перші атаки на місто для терористів були не дуже вдалими, то до вечора 22 травня їм все-таки вдалося захопити більшу його частину, а урядові війська відійшли до західних околиць. При цьому обидві сторони активно застосовують по місту артилерію, що призвело до величезних руйнувань.
Починаючи з вечора 22 травня у міста були помічені великі колони урядових військ, в тому числі знаменитої бригади «Тигрів» з РЗСО. І якраз вчасно закінчуються 72 години перемир’я. Дивно, але на інших ділянках периметра «зони» сирійці чесно його дотримувалися. При це російські ППО в Хмеймиме збили кілька ракет, які летіли на базу прямо з самого Ідліб.
Зрозуміло, що ні про яке продовження перемир’я не буде й мови.
Деякі сирійські джерела стверджують, що розпочате «Ан-Нусрой» наступ на Кафр-Набуду – це в нинішній ситуації навіть добре, тому що дозволить просто перемолоти за формальними межами «идлибской зони» (щоб світове прогресивне суспільство не обурювалося) резерви бойовиків. При хорошому збігу обставин можна було розраховувати «витягнути» з Ідліб до 20 тисяч бойовиків і просто закопати їх у Кафр-Набуды і пекло-Духура, навіть якщо це буде потрібно перетворити місцеву напівпустелю взагалі в місячний пейзаж. А після таких екстремальних втрат можна буде вже по-іншому розмовляти з що залишилися в живих.
Як саме САА має намір здійснювати цей план – поки незрозуміло. Першочергове завдання – звільнення Кафр-Набуды або його оточення разом з бойовиками. САА налаштована дуже рішуче, тому що бої за Кафр-Набуду в якийсь момент придбали характер бійні, чого не було дуже давно.
Інша справа, що якщо «Ан-Нусра» зміркує, що справа йде до розгрому з великими втратами, вона може знову почати «давити на жалість» міжнародних організацій, демонструвати через «Білі каски» «страждання мирного населення» або знову згадати про хімічну зброю. Розмови навколо цього сценарію вже пішли. Кафр-Набуда як місто потрібна їм не для якихось стратегічних військових цілей, а для чогось іншого. Для «Ан-Нусри» це відверто самогубна операція, зрозуміла тільки тим, що вони вкрай стурбовані ходом вироблення Москвою та Анкарою спільних планів з Идлибу.
Хід думки бармалеев прорахувати складно. Може, вони хотіли знову зіткнути Росію і Туреччину. Може, відвернути увагу від власне Ідліб. Але результату вони на порожньому місці зруйнували ціле місто, втратили більше 500 чоловік тільки піхоти і виманили на себе еліту урядових військ, налаштовану полонених не брати. Будь-яких цілей вони спочатку не добивалися – результат вийшов не надто витончений.
І треба все-таки раз і назавжди зазубрити: односторонні перемир’я з політичною підосновою – дуже шкідлива штука. В якому б регіоні вони не проголошувалися.
