Чемпіонат Європи з футболу 2020 року нарешті стартує. Перша гра пройде вже 11 червня. Відкриттям турніру стане матч між збірними Туреччини та Італії. Початок матчу о 22: 00 за московським часом або о 2 ночі красноярського. Трансляція запланована на першому каналі. Також хочемо вам порекомендувати чемпионат европы по футболу 2021 расписание матчей.

Для збірної Росії євро почнеться наступного дня. Вже 12 червня наших футболістів проекзаменувати один з лідерів майбутнього чемпіонату європи — збірна бельгії. Гра пройде на» Газпром арені”, стартовий свисток прозвучить о 22:00 московського часу. Першу гру нашої збірної на чемпіонаті можна буде подивитися на телеканалі «Росія 1». Ігри чемпіонату пройдуть з 11 червня по 11 липня.

Розклад всіх матчів чемпіонату європи з футболу

11 червня

• група а. Туреччина -Італія. 22:00. Трансляція « “перший канал”.

12 червня

• (а) Уельс – Швейцарія. 16:00. Трансляція: “матч!».
• (а) Данія -Фінляндія. 19:00. Трансляція: “матч!».
• (b) Бельгія – Росія. 22:00. Трансляція « “Росія 1”.

13 червня

• (d) Англія – Хорватія. 16:00. Трансляція « “Росія 1”.
• (c) Австрія – с.Македонія. 19:00. Трансляція: “матч!».
• (c) нідерландки – Україна. 22:00. Трансляція « “перший канал”.

14 червня

• (d) Шотландія – чехів. 16:00. Трансляція: “матч!».
• (e) Польща -Словаччина. 19:00. Трансляція: “матч!».
• (e) іспанця – Швеція. 22:00. Трансляція « “перший канал”.

15 червня

• (f) Угорщина -португалка. 19:00. Трансляція: “матч!».
• (f) фракція -Німеччина. 22:00. Трансляція « “перший канал”.

16 червня

• (b) Фінляндія – росі. 16:00. Трансляція « “перший канал”.
• (a) Туреччина – Уельс. 19:00. Трансляція: “матч!».
• (a) Італія – Швейцарія. 22:00. Трансляція « “росія 1”.

17 червня

• (a) Україна – с. Македонія. 16:00. Трансляція « “Росія 1”.
• (b) Данія – Бельгія. 19:00. Трансляція « “Росія 1”.
• (c) Нідерланди – Австрія. 22:00. Трансляція: “матч!»

18 червня

• (e) Швеція – слухаччина. 16:00. Трансляція: “матч!».
• (d) Хорватія – чехів. 19:00. Трансляція « “Росія 1”.
• (d) Англія – Шотландія. 22:00. Трансляція « “перший канал”.

19 червня

• (f) Угорщина – Франція. 16:00. Трансляція « “Росія 1”.
• (f) Португалія – Німеччина. 19:00. Трансляція « “перший канал”.
• (e) Іспанія – Польща. 22:00. Трансляція « “перший канал”.

20 червня

• (a) Італія – Уельс. 19:00. Трансляція « “росі 1”.
• (a) швейцарі – турчина. 19:00. Трансляція: “матч!».

21 червня

• (c) с.Македонія – Нідерланди. 19:00.
• (c) Україна – Австрія. 19:00
• (b) Росія – Данія. 22:00. Трансляція « “перший канал”.
• (b) фінляндця – Бельгія. 22:00.

22 червня

• (d) Чехія – Англія. 22:00. Трансляція « “перший канал”.
• (d) Хорватія – Шотландія. 22:00.

23 червня

• (e) Словаччина -іспанця. 19:00.
• (e) швець – Польша. 19:00.
• (f) Німеччина -угорнена. 22:00.
• (f) Португалія – Франція. 22:00.

Вказується в розкладі. Повний і точний розклад трансляцій буде тільки за кілька днів до матчу.

Щасливе дитинство в СРСР?

Все частіше і частіше на просторах інтернету зустрічаю статті, в яких любителі СРСР розповідають казки про те, яким же було «щасливе радянське дитинство»! Мовляв, в СРСР діти тільки й робили, що читали хороші книжки, харчувалися хорошими продуктами, а виховували їх добрі і дбайливі вихователі в дитячих садах і вчителі в школах. «Все було державним, все контролювалося, держава поганого не побажає! Все по ГОСТу було — їжа, квартири, взагалі вся життя
Отже, в сьогоднішньому пості — зібрання міфів про «щасливе радянське дитинство».

Насправді ж при найближчому розгляді всі ці «плюси радянського дитинства» виявляються звичайними міфами, які незрозуміло з якої причини кочують із форуму у форум. У цьому пості я зібрав основні міфи про «счатливом радянському дитинстві», в які багато хто (можливо, ви самі) продовжуєте свято вірити.
1. Міф про «чудові ясла та дитсадки».

Практично всі роки свого існування СРСР пишався тим, що, мовляв, у нього дитячих садків більше, ніж у США — стало бути, ці кляті піндоси скоро загнутися. Вже ось-ось, загинаються зовсім в цій своїй Пиндосии! Цей міф базувався на тій же основі, що і міфи про нескінченно гігантських тонни чавуну і величезних обсягах намолоченого зерна, нібито належних показати відмінну ситуацію в економіці.
Мільярдів тонн чавуну в США не було з однієї простої причини — у більш сучасних виробничих ланцюжках він просто не був потрібен. З дитсадками була приблизно та ж ситуація — у США один працюючий член сім’ї (найчастіше — батько) міг відмінно забезпечувати сім’ю. У радянському союзі обоє батьків були змушені працювати, щоб прогодувати сім’ю і не рахуватися «дармоїдами» (кримінальна стаття в СРСР), «декретну відпустку» для матері (розміром в рік) в СРСР запровадили тільки в 1968 році — ось вам і вся причина такої величезної кількості дитсадків і ясел.
Тепер про якість. Як і у всіх інших сферах, у радянських дитсадках процвітала казенщина і примусовість. За якісь провини безневинні дітей карали стоянням у кутку в одних трусах і нерідко могли вдарити — в СРСР тілесні покарання вважалися нормою. Нерідко дитина навіть не розумів, за що його карають, але привчався до думки, що «влада завжди сильніше» і «треба слухатися».
Суто радянська «коллективщина» починалася вже з дитсадка — дітей, ще достатчно вільних і різних, втягували у всілякі колективні ігри та хороводи, спів, ходіння строєм і т. д. — привчаючи до думки, що індивідуальні прагнення і бажання це дуже погано, а ось жити купою і ходити строєм — це добре.
Якщо ви сумуєте по дитячому садку «як в СРСР», просто подумайте, чи хочете ви віддати свою дитину в заклад, де його будуть вчити ходити строєм, давати по руках за найменше «вільнодумство», якась противна тітка зможе в будь-який момент його стукнути, а ще будуть вселяти дитині думку, що ось цей плішивий дід з портрета — це геній всіх часів і народів, якого нікому не дано перевершити.
2. Міф про «чудове дитяче харчування, без ГМО!»

Я вже не раз писав про міф про якийсь «особливо хорошому» радянському харчуванні (стостоящим з сосисок, каш, картоплі, розбавленого молока і синіх курей), але на дитячому треба зупинитися окремо. Почнемо з того, що багато дітей в СРСР виховувалися без грудного молока — в радянській системі медичної це вважалося абсолютною нормою. Чим це погано — гуглите, занадто багато писати.
Що було далі? З пологового будинку дитина потрапляв додому, де для нього не було нормального дитячого харчування. Заради інтересу спитайте у своєї мами, ніж вона годувала вас в цей період, дізнаєтесь багато цікавого — як з підручних продуктів за допомогою розведеного молока, манної крупи і м’ясорубки матері намагалися приготувати хоч щось, придатне для харчування дитини. За даними ВООЗ, в 1970-е роки (той самий ваш «благословенний застій»), близько 70% радянських немовлят страждали ожирінням харчування практично виключно вуглеводами. Зате ракети були — ого-го! А супутники — еге-гей! А також в області балету ми дали Штатам пі… дюлей.
Потім дитина потрапляв в ясла або дитячий сад (практично обов’язково, див. міф номер 1), де годівля була, як правило, жахливою навіть у тому випадку, якщо «за правилами» належало щось непогане. Згадайте дитсадівських кухарів та працівників їдалень в СРСР. Що, згадали? Пам’ятайте там хоч одну струнку тітку навіть у «найгірші перебудовні часи»? Їх просто не було — з дитсадівських столових продукти тягли баулами, причому тягли все — від старшого кухаря до останнього завгоспа, посада означала лише «ранжування с3,14жженого» за якістю і кількістю. Що залишалося дітям? Дітям залишалося є рідкі противні борщі, водянисту манку з грудками, смердючі хлібно-честночные м’якуші під назвою «котлети» і розварені до стану клейстеру макарони — від дитячої жрачки багатьох дітей просто рвало.
І якщо про інші факти про СРСР ви можете сказати — «ти Максим не пам’ятаєш, як там було», то свій радянський дитячий садок я запам’ятав дуже добре — було все саме так, як я пишу. І це був ще один з найкращих дитсадків в Мінську! Мені страшно уявити, що було в провінції.
3. Міф про «чудове дитяче освіта і школи».

Міф про «відмінне радянських образвование» — мабуть, один з найбільш живучих і шкідливих. Я вже писав про те, як «високоосвічені радянські люди» в кінці восьмидестяых років заряджали банки з водою біля телевізора, а сьогодні поговоримо про школу.
Точно так само, як і в дитячому садку, в радянській школі нав’язували «корпоративні цінності» і вчили ходити строєм. Всі повинні були носити однакову форму і краватки, проходячи відповідний «обряд ініціації». Освіта будувалося на примушуванні — лівшів насильно переучували в правшів, талановитих і обдарованих дітей совкові училки часто заклевывали до полуовощного стану — «будь як усі, не виділяйся, не випендрюйся!» Були популярні і розправи над «білими воронами» — клас, що складається з посередній умів, заохочуваний і керований бандою з 3-4 двієчників, міг всіляко труїти і знущатися над «відмінниками і зубрилами» — тобто тими, хто хотів і міг вчитися добре, багато читав і т. д. Звичайно, так було не скрізь — але траплялося дуже часто і при повному потуранні вчителів.
Сама радянська система освіти була пострена на тому, щоб «давати показники». Ніхто не дбав про те, щоб дати дитині якісь фундаментальні знання та навчити вільно мислити — головне, щоб він оттарабаніл все завчене і отримав хорошу оцінку, показником «успішності класу» вважалося відсутність у ньому двієчників, а не наявність якихось обдарованих умів.
Загалом, з радянської школи діти часто виходили з досить посередніми знаннями, але з прищепленим (часто — на все життя) відчуттям, що треба слухатися колектив» і не сперечатися з владою.
4. Міф про «свободу дітей в СРСР».

Радянські ідеологи тих років скрізь сурмили про те, що мовляв в СРСР діти якісь «особливо вільні», мовляв, лише в радянській системі це стало можливим і т. д.
Насправді дитинство радянського дитини було повно задовольняють примусової праці в повному сенсі цього слова. Починаючи з дитячого садка дітям назвязывались «чергування» — діти були ЗОБОВ’ЯЗАНІ по черзі робити якусь казармену роботу, наприклад прибирання приміщення, миття вікон, прополювання грядок на пришкільній ділянці і т. д. «Відмовників» піддавали усілякому остракізму з боку «влади» (педагогів, вихователів), так і всередині колективу.
Більше того, вважалося «нормою» заслати дітей «на картоплю», а в Середній Азії — «бавовна», де з допомогою примусової дитячої праці показники досягалися «колгоспів-мільйонерів». Знаєте, що таке прибирання бавовни? Це не приємні прогулянки місяцеподібною Айгюль по залитим сонцем полях — це важка робота з перетягування 20-киллограммовых мішків і ручний збір обрызганных дефолиантами і десикантами рослин. Це питво від зневоднення зараженої хімією води з ариків, профільтрованої через складений вчетверо светр. З цих робіт діти часто поверталися хворими. Грошей за це не платили, ця робота вважалася «піонерським боргом».
Загалом, ніякої «свободи дітей» в СРСР не було — була справжня експлуатація.
5. Міф про «особливу безпеку радянського дитинства».

Окремий і дуже популярний міф про нібито «особливу безпеку» радянського дитинства — нібито, в той час навіть не замикали двері на замок, всі люди були брати!». Так, а ще всі жили до 150 років і прокидався ночами від щасливого сміху і ключі зберігали виключно під килимками.
Усім віруючим у цей міф рекомендую ознайомитися з радянською статистикою грабежів і бандитизму — показники були досить високими навіть за офіційними даними. Крім того, в ті роки було чимало серійних маніяків і вбивць — начебто Чикатило або менш відомого московського маніяка по імені Мосгаз — так, ці страшні чудовиська в людському обличчі були народжені саме в СРСР і орудували при радянській системі. До педофілії в ті роки було теж набагато більш терпиме ставлення — ну вщипнув дядечко дівчинку за попку, ну що тут такого! Випадки зґвалтування підлітків також досить часто — часто це траплялося на тій самій «картоплі», куди дівчат відправляли зі школи.
У цьому пункті хочеться торкнутися ще одного питання — власне, безпеку для дитини. Через скупченість і тісної житла діти значну частину часу проводили на вулиці. Вполть до середини деяностых в дитячому середовищі залишалися багато «радянські розваги» з 1960-80-х років, зразок кидання в багаття балонів з-під дихлофоса, пугачів з болтів, карбіду, ракет із селітри а також прогулянок по дахах і будівництвах.