Щасливе дитинство в СРСР?

11

Все частіше і частіше на просторах інтернету зустрічаю статті, в яких любителі СРСР розповідають казки про те, яким же було «щасливе радянське дитинство»! Мовляв, в СРСР діти тільки й робили, що читали хороші книжки, харчувалися хорошими продуктами, а виховували їх добрі і дбайливі вихователі в дитячих садах і вчителі в школах. «Все було державним, все контролювалося, держава поганого не побажає! Все по ГОСТу було — їжа, квартири, взагалі вся життя
Отже, в сьогоднішньому пості — зібрання міфів про «щасливе радянське дитинство».

Насправді ж при найближчому розгляді всі ці «плюси радянського дитинства» виявляються звичайними міфами, які незрозуміло з якої причини кочують із форуму у форум. У цьому пості я зібрав основні міфи про «счатливом радянському дитинстві», в які багато хто (можливо, ви самі) продовжуєте свято вірити.
1. Міф про «чудові ясла та дитсадки».
Счастливое детство в СССР? История,ссср
Практично всі роки свого існування СРСР пишався тим, що, мовляв, у нього дитячих садків більше, ніж у США — стало бути, ці кляті піндоси скоро загнутися. Вже ось-ось, загинаються зовсім в цій своїй Пиндосии! Цей міф базувався на тій же основі, що і міфи про нескінченно гігантських тонни чавуну і величезних обсягах намолоченого зерна, нібито належних показати відмінну ситуацію в економіці.
Мільярдів тонн чавуну в США не було з однієї простої причини — у більш сучасних виробничих ланцюжках він просто не був потрібен. З дитсадками була приблизно та ж ситуація — у США один працюючий член сім’ї (найчастіше — батько) міг відмінно забезпечувати сім’ю. У радянському союзі обоє батьків були змушені працювати, щоб прогодувати сім’ю і не рахуватися «дармоїдами» (кримінальна стаття в СРСР), «декретну відпустку» для матері (розміром в рік) в СРСР запровадили тільки в 1968 році — ось вам і вся причина такої величезної кількості дитсадків і ясел.
Тепер про якість. Як і у всіх інших сферах, у радянських дитсадках процвітала казенщина і примусовість. За якісь провини безневинні дітей карали стоянням у кутку в одних трусах і нерідко могли вдарити — в СРСР тілесні покарання вважалися нормою. Нерідко дитина навіть не розумів, за що його карають, але привчався до думки, що «влада завжди сильніше» і «треба слухатися».
Суто радянська «коллективщина» починалася вже з дитсадка — дітей, ще достатчно вільних і різних, втягували у всілякі колективні ігри та хороводи, спів, ходіння строєм і т. д. — привчаючи до думки, що індивідуальні прагнення і бажання це дуже погано, а ось жити купою і ходити строєм — це добре.
Якщо ви сумуєте по дитячому садку «як в СРСР», просто подумайте, чи хочете ви віддати свою дитину в заклад, де його будуть вчити ходити строєм, давати по руках за найменше «вільнодумство», якась противна тітка зможе в будь-який момент його стукнути, а ще будуть вселяти дитині думку, що ось цей плішивий дід з портрета — це геній всіх часів і народів, якого нікому не дано перевершити.
2. Міф про «чудове дитяче харчування, без ГМО!»
Счастливое детство в СССР? История,ссср
Я вже не раз писав про міф про якийсь «особливо хорошому» радянському харчуванні (стостоящим з сосисок, каш, картоплі, розбавленого молока і синіх курей), але на дитячому треба зупинитися окремо. Почнемо з того, що багато дітей в СРСР виховувалися без грудного молока — в радянській системі медичної це вважалося абсолютною нормою. Чим це погано — гуглите, занадто багато писати.
Що було далі? З пологового будинку дитина потрапляв додому, де для нього не було нормального дитячого харчування. Заради інтересу спитайте у своєї мами, ніж вона годувала вас в цей період, дізнаєтесь багато цікавого — як з підручних продуктів за допомогою розведеного молока, манної крупи і м’ясорубки матері намагалися приготувати хоч щось, придатне для харчування дитини. За даними ВООЗ, в 1970-е роки (той самий ваш «благословенний застій»), близько 70% радянських немовлят страждали ожирінням харчування практично виключно вуглеводами. Зате ракети були — ого-го! А супутники — еге-гей! А також в області балету ми дали Штатам пі… дюлей.
Потім дитина потрапляв в ясла або дитячий сад (практично обов’язково, див. міф номер 1), де годівля була, як правило, жахливою навіть у тому випадку, якщо «за правилами» належало щось непогане. Згадайте дитсадівських кухарів та працівників їдалень в СРСР. Що, згадали? Пам’ятайте там хоч одну струнку тітку навіть у «найгірші перебудовні часи»? Їх просто не було — з дитсадівських столових продукти тягли баулами, причому тягли все — від старшого кухаря до останнього завгоспа, посада означала лише «ранжування с3,14жженого» за якістю і кількістю. Що залишалося дітям? Дітям залишалося є рідкі противні борщі, водянисту манку з грудками, смердючі хлібно-честночные м’якуші під назвою «котлети» і розварені до стану клейстеру макарони — від дитячої жрачки багатьох дітей просто рвало.
І якщо про інші факти про СРСР ви можете сказати — «ти Максим не пам’ятаєш, як там було», то свій радянський дитячий садок я запам’ятав дуже добре — було все саме так, як я пишу. І це був ще один з найкращих дитсадків в Мінську! Мені страшно уявити, що було в провінції.
3. Міф про «чудове дитяче освіта і школи».
Счастливое детство в СССР? История,ссср
Міф про «відмінне радянських образвование» — мабуть, один з найбільш живучих і шкідливих. Я вже писав про те, як «високоосвічені радянські люди» в кінці восьмидестяых років заряджали банки з водою біля телевізора, а сьогодні поговоримо про школу.
Точно так само, як і в дитячому садку, в радянській школі нав’язували «корпоративні цінності» і вчили ходити строєм. Всі повинні були носити однакову форму і краватки, проходячи відповідний «обряд ініціації». Освіта будувалося на примушуванні — лівшів насильно переучували в правшів, талановитих і обдарованих дітей совкові училки часто заклевывали до полуовощного стану — «будь як усі, не виділяйся, не випендрюйся!» Були популярні і розправи над «білими воронами» — клас, що складається з посередній умів, заохочуваний і керований бандою з 3-4 двієчників, міг всіляко труїти і знущатися над «відмінниками і зубрилами» — тобто тими, хто хотів і міг вчитися добре, багато читав і т. д. Звичайно, так було не скрізь — але траплялося дуже часто і при повному потуранні вчителів.
Сама радянська система освіти була пострена на тому, щоб «давати показники». Ніхто не дбав про те, щоб дати дитині якісь фундаментальні знання та навчити вільно мислити — головне, щоб він оттарабаніл все завчене і отримав хорошу оцінку, показником «успішності класу» вважалося відсутність у ньому двієчників, а не наявність якихось обдарованих умів.
Загалом, з радянської школи діти часто виходили з досить посередніми знаннями, але з прищепленим (часто — на все життя) відчуттям, що треба слухатися колектив» і не сперечатися з владою.
4. Міф про «свободу дітей в СРСР».
Счастливое детство в СССР? История,ссср
Радянські ідеологи тих років скрізь сурмили про те, що мовляв в СРСР діти якісь «особливо вільні», мовляв, лише в радянській системі це стало можливим і т. д.
Насправді дитинство радянського дитини було повно задовольняють примусової праці в повному сенсі цього слова. Починаючи з дитячого садка дітям назвязывались «чергування» — діти були ЗОБОВ’ЯЗАНІ по черзі робити якусь казармену роботу, наприклад прибирання приміщення, миття вікон, прополювання грядок на пришкільній ділянці і т. д. «Відмовників» піддавали усілякому остракізму з боку «влади» (педагогів, вихователів), так і всередині колективу.
Більше того, вважалося «нормою» заслати дітей «на картоплю», а в Середній Азії — «бавовна», де з допомогою примусової дитячої праці показники досягалися «колгоспів-мільйонерів». Знаєте, що таке прибирання бавовни? Це не приємні прогулянки місяцеподібною Айгюль по залитим сонцем полях — це важка робота з перетягування 20-киллограммовых мішків і ручний збір обрызганных дефолиантами і десикантами рослин. Це питво від зневоднення зараженої хімією води з ариків, профільтрованої через складений вчетверо светр. З цих робіт діти часто поверталися хворими. Грошей за це не платили, ця робота вважалася «піонерським боргом».
Загалом, ніякої «свободи дітей» в СРСР не було — була справжня експлуатація.
5. Міф про «особливу безпеку радянського дитинства».
Счастливое детство в СССР? История,ссср
Окремий і дуже популярний міф про нібито «особливу безпеку» радянського дитинства — нібито, в той час навіть не замикали двері на замок, всі люди були брати!». Так, а ще всі жили до 150 років і прокидався ночами від щасливого сміху і ключі зберігали виключно під килимками.
Усім віруючим у цей міф рекомендую ознайомитися з радянською статистикою грабежів і бандитизму — показники були досить високими навіть за офіційними даними. Крім того, в ті роки було чимало серійних маніяків і вбивць — начебто Чикатило або менш відомого московського маніяка по імені Мосгаз — так, ці страшні чудовиська в людському обличчі були народжені саме в СРСР і орудували при радянській системі. До педофілії в ті роки було теж набагато більш терпиме ставлення — ну вщипнув дядечко дівчинку за попку, ну що тут такого! Випадки зґвалтування підлітків також досить часто — часто це траплялося на тій самій «картоплі», куди дівчат відправляли зі школи.
У цьому пункті хочеться торкнутися ще одного питання — власне, безпеку для дитини. Через скупченість і тісної житла діти значну частину часу проводили на вулиці. Вполть до середини деяностых в дитячому середовищі залишалися багато «радянські розваги» з 1960-80-х років, зразок кидання в багаття балонів з-під дихлофоса, пугачів з болтів, карбіду, ракет із селітри а також прогулянок по дахах і будівництвах.