Буквально відразу після припинення протестів в Єкатеринбурзі всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) провів опитування 3 тисяч жителів даного міста на тему скверу і церкви. І з’ясувалося, що абсолютна більшість жителів, крім 18% противників, не мають нічого проти Храму. Тобто , 5 до 1 «за» будівництво, що в цілому відповідає загальному ставленню росіян до РПЦ – торішнє опитування ВЦВГД показало, що їй довіряють 68,8% респондентів. А ось саме місце будівництва 74% місцевих жителів і правда вважають невдалим: будівництво саме в сквері підтримав лише 1 із 10.
58% опитаних ВЦИОМом вважають, що храм повинен бути побудований в іншій частині міста, при цьому 14% думають, що його можна звести в сквері, але за умови коригування проекту з урахуванням думки городян. . Однак з високою часткою ймовірності можна припустити, що якщо храм запропонують збудувати в іншому сквері (а такі плани вже обговорюються), то конфлікт відновиться вже на новому місці – це вже третя запропонована майданчик, затверджена після офіційної процедури слухань і всі попередньо проекти викликали ті ж самі протести.
Опитування також показало, що в конфлікті навколо храму жителі довіряють думку незалежних людей («історики міста, краєзнавці» – 42%) і противників будівництва храму – 32%. Патріарху Кирилу в цьому питанні довіряють 20%, губернатору – 19%, меру – 13%, прихильникам будівництва – 16% (можна було давати необмежену кількість відповідей).
Варто відзначити, що задуманий для примирення і спроби дізнатися – хто ж чого реально хоче, опитування ВЦВГД тільки підкинув дров. Спочатку представники «захисників скверу» від опозиції перенесли звинувачення на вже капітулював перед ними губернатора, який заявив, що Храму в сквері не буде, навіть не дочекавшись результатів офіційного опитування. «Стільки цікавих запитань виникає після цієї публікації. Наприклад, публічні слухання, нібито проведені мерією Єкатеринбурга. Згідно з їх даними, чи не 90% городян було за храм в сквері. А тепер виявляється, що все з точністю до навпаки. Так що ж, мерія нас всіх обдурила, виходить? І вас, і мене, і РМК, і журналістів, і федеральні влади? А як? А навіщо? А хто за це відповість? А в чому мерія нас ще обдурила? А тільки мерія? Глава міста адже губернатором призначено», – публікує американо-Шкулевский Е1.
Далі вже єпархія звинуватила ВЦИОМ в нечесності. Там заявили, що люди поки що в стані афекту від подій у сквері і в принципі ніхто не бачив, що хочуть робити в цьому сквері. «У нас вже багато опитувань було: до, під час. Все йде тим шляхом, про який ми домовилися. Інші опитування, які виведуть інші майданчики, — поза тих домовленостей, абсолютно поза того русла законного. А заява єпархії відсилає до рамок, до дорожньої карти, яка є. Не потрібно завчасно нічого вирішувати. Буде презентація проекту набережної, що б там не сталося. Люди повинні знати, від чого вони можуть відмовитися. Нехай потім відмовляються, вони спочатку повинні побачити. Якщо там не буде цього храму, там багато чого не буде. Ми наполягли на тому, щоб включити скейтбордистам зону. Умовили інвесторів і міська влада. Коли я був там з людьми (під час протестів у сквері), ми обговорювали, що їх побажання не входять в план. Зону для скейтбордистів, виключену, нам вдалося повернути в план. Тому що ця та інші заявки були почуті в спілкуванні з людьми. Нехай спочатку люди побачать проект цій набережній, потім вирішують на опитуванні. Зараз в розпаленому стані все. Людина в стані афекту: громадянська війна, трохи не вбивати один одного вийшли. Звичайно, це вплинуло на опитування. Це больова точка, це нарив, який всі стали чіпати. Яке бажання хворого, крім того, щоб до нього не торкалися», – в цілому пояснив позицію єпархії виходив щодня до протестувальників настоятель Храму на Крові батько Максим Міняйло.
Ще жорсткіше висловився недавній учасник мітингу проти передачі Курил Японії і колишній Голова Синодального відділу по взаємодії Церкви і суспільства, протоієрей Всеволод Чаплін. «Опитування ВЦВГД – приклад найтоншої маніпуляції. Придуманий гіпотетичний варіант відповіді, який би всіх влаштовує, – і він, природно, набирає більшість. Йдеться про відповіді «храм треба побудувати, але в іншому місці».
Проте зараз немає ніякого іншого місця. І від того, де воно якось позначиться, можуть виникнути зовсім різні реакції. Наприклад: пустир на глухій околиці міста – чи центральна площа, з перенесенням пам’ятника Леніну. Відчуваєте різницю – і потенціал негативу з різних сторін? Майже будь-яка нова майданчик викличе нове невдоволення, нові хвилювання. Поки ж є два готівки варіанти: будувати храм у частині скверу чи не будувати взагалі. Тільки коли будуть зрозумілі конкретні альтернативи, можна судити про реальне ставлення людей до нових майданчиків. А вциомовский «кіт Леопольд в мішку», схоже, придуманий спеціально для створення гарної картинки примирення і згоди, для того, щоб «і віруючі були цілі, і ліберали ситі». Саме тому я і виступаю за референдум з чітким нейтральним питанням – чи за соціологію західного типу з «прогоном» респондентів по десяткам позицій», – заявив отець Всеволод у себе на сторінці в соцмережі.
Варто відзначити, що священики тут і праві, і немає. Так, зараз у городян стан ейфорії, перемога 3 тисяч протестувальників була викладена ЗМІ та соцмережі саме як перемога городян причому не стільки над Ними, скільки над владою і олігархами. Концерти і повітряні кулі стали яскравими показниками цієї перемоги. Ось тільки перемога у нас – справа необсуждаемое і навіть якщо цей фонд завтра надасть там проект 40 Будинків творчості, юних техніків і юнатов, то все одно більшість буде проти Храму в парку. Це вже даність з ВЦИОМом або без – захисники і прихильники Храму, так само як і влада, програли в цьому протистоянні і в першу чергу на медійному полі. Тепер, як каже прислів’я, пити Боржомі пізно.
До речі, зі зрозумілої причини, набагато менше відомий інше дослідження, яке провела компанія «М 13» за замовленням газети «Ведомости». А з нього випливає, що протести проти будівництва православних храмів в останні п’ять років були як мінімум в 28 містах 25 регіонів Росії. Протистояння в Єкатеринбурзі навколо будівництва храму Святої Катерини експерти вважають безпрецедентною не тільки по гостроті полеміки, але і по інтенсивності висвітлення теми в медіа: на цей конфлікт припадає понад 58% від загального числа публікацій про протести проти будівництва церков. На 2-му місці (17%) конфлікт 2015-2016 рр. навколо будівництва храму в парку «Торфянка» в Москві, де серед лідерів протестуючих були ті ж групи провокаторів що і в Єкатеринбурзі. На згадки про протестних акціях проти будівництва храмів в інших містах Росії припадає менше 25%. В основному ситуацію з такими протестами висвітлювали регіональні та місцеві ЗМІ (58% проти 42% публікацій на федеральному рівні). Про протести в Москві навколо «Торфянки» і в Єкатеринбурзі навколо храму Святої Катерини, навпаки, частіше повідомляли федеральні видання (63% проти 37%).
І ось тут найцікавіше – як підкреслюється в моніторингу, в таких ситуаціях домінує інформаційна повістка, яка диктується противниками будівництва. В результаті позиція протестуючих була представлена в 61% публікацій, регіональної влади – у 27%, федеральної влади – у 9%, а думка структур РПЦ і захисників – всього в 3% матеріалів.
У перекладі на російську – наші начебто колеги – светлоликие журналісти спочатку виступають як сторона конфлікту, притому зрозуміло яка це сторона і очікувати, що при такому розкладі буде інше ставлення до будівництва Храму в іншому місці, м’яко кажучи складно.
РИА Катруся, до речі, теж проводила свій інтернет-опитування в нашій групі ВКонтакте, запропонувавши читачам відповісти як би вони вчинили на місці влади Єкатеринбурга: дозволили б побудувати храм в сквері, незважаючи на протести, знесли б його Єльцин центр і храм побудували б на його місці, або взагалі відмовилися б від ідеї будівництва собору. Результат був очевидним: майже 71% з понад 1200 учасників опитування вибрали руйнування капища Єльцина і будівництво собору на його місці.
Так що насправді питання, звичайно, не в Храмі-а щодо народу і влади, яка плює на звернення або мирні протести, але тут же піднімає лапи до верху, коли починається застосування сили з боку протестуючих. І це, мабуть, самий головний і самий страшний висновок з екатеринбургских протестів.
«До питання, чим погані масові заворушення в поєднанні з відсутністю реакції влади на запит суспільства. Пам’ятаєте, як Суть часу здала мільйон підписів проти пенсійної реформи? Була реакція? Ніякої. І ось у нас невелика бійка у сквері і пара-трійка тисяч людей з сотнею затриманих. І вже маємо реакцію Президента, що з’їхалися в Єкатеринбурзі депутатів Держдуми, прийом у мера і губернатора. Нескладно зрозуміти, до яких логічних висновків прийдуть люди», – написав місцевий громадський активіст та блогер Сергій Колясников.
Більш того, в Єкатеринбурзі були відкрито і абсолютно безкарно обкатані зацікавленими громадянами стандартні технології кольорових революцій, від роботи ланкових до горизонтальної взаємодії ЗМІ, активістів і соцмереж. Так що свято перемоги за сквер триває, городяни можуть пишатися собою – їм дали можливість спустити пар і висловитися там, де справа не стосується податків або сміттєвої реформи, штаб Навального та інші майдануті теж – вони змогли показати, що здатні нагинати владу, а інші регіони намотали на вус – хочеш чогось досягти – запрошуй Навального і кидай пляшками в поліцію. Тоді тобі буде і прорив информмолчания і результат. Так що це зовсім не перемога, а справжня перемога, друзі. В самому, що ні на є гіршому її розумінні.
РИА Катюша
