Історія давніх студентських років, аж з першого курсу. Навчалася в нашій групі сільська дівчина Галя, така міцна, сильна і зухвало сексапільна. Багато хлопці за нею сохли. Особливо Ігор. Ось тільки Галя не звертала на нього уваги, а поклала око на мене. Але мене вона не хвилювала, не в моєму смаку. Коротше, Ігор вирішив діяти. Каже мені:
– Тобі ж Галя не потрібна? А я хочу за нею позалицятися. Давай, зробимо так. Ви ж сьогодні з вечірки разом підете? А я пристроюсь. Протягом кварталу проведу на неї належне враження, а на перехресті ти з нами попрощаешься. Так я з нею і залишуся!
– Гаразд, – відповідаю, – так вона і від мене відстане.
– Тільки позич мені п’ять карбованців, для представництва.
– Бери.
Ввечері пішли ми по вулиці, все чітко за планом. Щоб справити враження на простодушну дівчину, Ігор купив велику гаванську сигару. Тоді вони, здається, вперше з’явилися в СРСР. Ігор з важливим видом зупинився, витягнув з кишені заморське диво і закурив. Дійсно, вражаюче. Ми таке тільки в кіно бачили. Тільки від пориву вітру сигара раптом спалахнула і загорілася, як факел. Ігор кинувся до дерева і почав квапливо тикати палаючої сигарою в стовбур. Полум’я вдалося збити. Але ефект був безнадійно змазаний…
На перехресті ми зупинилися. Тут, за планом, я повинен був піти, залишивши парочку. І я вже почав прощатися, але Галя несподівано перервала мене:
– А що це Ігор до нас причепився? Ти вже йди, не заважай нам…
Ми з Ігорем витріщили очі. Ми обидва не хотіли такої розв’язки! Але Галя міцною рукою відштовхнула приголомшеного Ігоря і лагідно посміхнулася мені:
– Ходімо гуляти! Зайдемо в магазин!
Насилу мені вдалося втекти…
Ось, якщо б Ігор вмів курити сигари, все могло піти інакше.
Masterfoto
