Нікольський собор в Омську — найстаріша церква міста. До того ж він є єдиним полковим храмом, що зберігся у цьому населеному пункті після Великої Жовтневої революції.
Цей храм ще називають Свято-Нікольським козацьким собором. Він дійсно був побудований на кошти, зібрані служивими людьми Омська. Не випадково місцем для його зведення було обрано площу навпроти козацького військового училища. Сьогодні цей заклад називається Омським кадетским корпусом.
Історія будівництва
Козаки, як відомо, були першими заступниками та дослідниками Сибіру. Вони ж займалися місіонерською діяльністю серед корінних народів цього краю. Тому не дивно, що в Омську є храм, який в народі називають в їх честь (козацьким). Жоден місцевий житель, навіть далека від православної релігії, не може уявити собі свого міста без цієї величної будівлі.
Що стосується козаків, то вони і сьогодні вшановують Нікольський собор, називаючи його своїм. Без церковної служби в нього не обходиться жодне велике офіційний захід, що проводиться омським козацтвом.
Сама історія цього сибірського військового стану йшла рука об руку з подіями, пов’язаними з цим храмом.
Нікольський собор відкрився в 1842 році, а через п’ять років було створено Сибірське лінійне козаче військо. Офіційна церемонія з цієї нагоди була відкрита церковною службою в цьому храмі.
Радянський час
Революція ознаменувалася сумним поворотом подій як для омського козацтва, так і для його головного храму. У 1919 році, після молебню, у цьому соборі відбувся надзвичайний коло (збори), на якому вирішувалася подальша доля славного сибірського війська. На довгі сім десятків років омське козацтво припинило своє існування. Стільки ж простояв без церковних служб Нікольський собор.
В кінці двадцятих років міська влада прийняла рішення про передачу будівлі Міністерству культури. Дзвіниця храму була зруйнована, а дзвони відправлені на переплавку. Протягом кількох наступних років тут розміщувалося культурно-досуговое установа — клуб «Будівельник». Потім у стінах храму знаходилося управління культури. Дитяча музична школа, кінотеатр доповнили список організацій, що перебували тут у радянський час. До початку шістдесятих років собор, довгі роки стояв без ремонту, був в аварійному стані.
У 1960 році міська влада прийняла рішення про знесення храму. Церква могла спіткати сумна доля багатьох інших релігійних будівель, знищених в радянський час. Так, міська рада у свій час віддав розпорядження про ліквідацію Успенського собору, який вважався головним в дореволюційному Омську. Він, як відомо, був відновлений тільки в 2007 році. Нещадно знищувалися не тільки церкви, але й інші будівлі і архітектурні споруди, які по праву могли бути зараховані до пам’ятників архітектури.
Так, у шістдесяті роки в Омську були знесені Тарские ворота. І тільки завдяки небайдужим людям, які зберегли цеглу від цієї споруди, одна з головних визначних пам’яток міста через кілька десятиліть була відтворена.
Але коли постало питання про знесення Нікольського собору, представники міської інтелігенції та інших верств суспільства висловили свій протест. Їх сміливі і рішучі дії запобігли руйнування цієї невід’ємної частини історичного центру міста Омська. Указ про знесення Нікольського собору був скасований. Але і реставраційних робіт у ньому проводити не стали. Протягом шістдесятих і сімдесятих років двадцятого століття будівлю перебувало в запустінні.
Довгоочікувана реставрація
В кінці сімдесятих років розпочався довгоочікуваний ремонт Нікольського собору.
Після реставрації його будівлю було віддано під органний зал. Тут розташувався єдиний у своєму роді інструмент, і сьогодні вважається одним з кращих в Росії.
Повернення храму православної церкви
Коли наприкінці вісімдесятих років на Омський патріарший престол вступив архієпископ Феодосій, владика одразу ж звернув увагу на величний собор в самому центрі міста.
У 1992 році храм був переданий у спільне володіння Міністерству культури і Російської православної церкви. У ньому вперше за багато десятків років відновилися богослужіння. Але разом з тим Нікольський собор в Омську, як і раніше, продовжував використовуватися в якості органного залу. І тільки в середині дев’яностих років для органу було знайдено інше приміщення. Його перенесли в будівлю колишнього кінотеатру «Художній».
Омське козацтво також було відроджено у 1992 році. Його представники сьогодні, як і в минулі часи, вважають цей храм своїм.
Опис Нікольського собору в Омську
Храм побудований в стилі російський ампір. У ньому знаходяться три престоли, головний з яких присвячений Миколі Чудотворцю — одному з найбільш шанованих в Росії святих.
На богослужіннях у храмі співає великий мішаний хор, тобто складається із співаків обох статей. Він був створений в дев’яностих роках минулого століття одночасно з поверненням Нікольського Козачого собору православної церкви. За цей час у цього музичного колективу змінилося кілька керівників (регентів).
Для великої кількості співаків, які коли-небудь були учасниками великого хору Нікольського собору в місті Омську, робота в ньому стала не тільки хорошою школою вокального виконавства, але і шляхом до православної віри. Нерідко бувало, що хористи, замислившись над змістом текстів пісень, що приходили до кращого їх розуміння. А разом з цим зростала і їхня віра в Господа Бога.
У соборі також існує й інший хор. Він називається малим робочим. Служить цей колектив для супроводу омського митрополита в його поїздках. Його спів супроводжує служби, що проводяться в дитячих будинках, лікарнях, школах і так далі. Він був створений в середині дев’яностих років двадцятого століття владикою Феодосієм, який сам навчав перших його учасників мистецтву церковного співу.
Інформація для парафіян
Храм, якому присвячена ця стаття, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леніна, д. 27.
Він щодня відкритий для відвідування. Час роботи Нікольського собору в Омську: з 8:00 до 19:00.
