В театрі абсурду, в який світ цей “тищу” років, як перетворився – це нормально. Нормально, коли неділю кожен день.
Гаразд, нехай. Людям треба ж піаритися. І при цьому заробляти гроші. Я це розумію. Не розумію іншого…
Наскільки я знаю, в Росії існує закон, що забороняє використовувати нецензурні вирази – тим більше на ТБ-каналі. Каналі “Росія” в даному конкретному випадку.
Я не ханжа. Я звичайний чоловік родом з СРСР. І вмію досить віртуозно декламувати як малий матірний загин, так і великий. Але був, є і буду противником використання инфернальной лексики в літературі, кінематографії, на ТБ особливо.
Ну от коли швартується військовий корабель, наприклад – це чудова, віртуозна “пісня”. Заслухаєшся… Нехай, по іншому там не можна. Та й діти при цьому казковому процесі не присутні.
Але от коли людина “публічний” випльовує непристойності з екрану ТБ на всю країну… Це неприпустимо. Тим більше, що є забороняє закон. Але, як часто буває, кому можна, а кому великодушно-поблажливо “можна”. Мабуть, начальство схвалив. А тому пан Соловйов, раз спробувавши вжити дуже образливе не тільки для своїх опонентів, але й для мільйонів вух, слівце, що позначає псування повітря від страху, успішно продовжує цю славну традицію.
Він спробував – і… пройшло без зауважень. А тому тепер час від часу повторює це. Смакуючи, ловлячи кайф від вседозволеності для обраних, від безкарності. А слідом за ним і Міхєєв “свої” передачі “Хто проти?” промовив, захоплено поглядаючи на свого гуру, слівце “лайно” в самій поширеної інтерпретації на букву “р”. А “помічника” його – нібито тимчасово – Соловйова звідти й колом не вибити.
Мене важко запідозрити в лібералізмі. Але я також не сприймаю такої ось псевдопатриотизм. Ура-квасний патріотизм. Батьківщину свою люблю. Народився і помру тут. І ніколи не прийму розхожий вислів “Quod licet Iovi, non licet bovi”. Що дозволено Юпітеру, то не дозволено бику. Юпітер теж повинен дотримуватися закону. Не те бик його ударить…
