Не готова Європа позбавити Росію від санкцій?

66

21 травня, після вступу на посаду новообраного президента України Володимира Зеленського, відбулися тристоронні телефонні переговори Володимира Путіна, Ангели Меркель і Еммануеля Макрона, на яких обговорювалося широке коло питань.

Сама дата переговорів каже, що безпосереднім приводом для цього «нормандського формату» стала зміна президентської влади на Україні, з цього приводу наш МЗС зауважив, що обговорювалося «внутрішньоукраїнський криза з урахуванням провальної політики адміністрації президента Порошенко». Москвою було підтверджено тезу про безальтернативність «Мінська».
Широке коло питань також був згаданий, він включав питання від Північної Кореї до Ірану і Венесуели, однак, нічого не було сказано про одне з них. 14 травня відбулися, безсумнівно, цікаві для Європи переговори держсекретаря США Майка Помпео і глави МЗС Сергія Лаврова у Сочі. Підводячи постфактум підсумки, Держдеп з Вашингтона назвав переговори Помпео і Лаврова в Сочі «позитивними».
Сепаратний «нормандський» світ?
На наш погляд, конспірологія в розумних межах річ цілком допустима, і вона каже, що зміна влади в Україні була лише зручним приводом для цих тристоронніх переговорів, видається, колегам Путіна не терпілося дізнатися, навіщо приїжджав Помпео в Сочі до Лаврову і Путіну? При цьому демонстративно відмовивши у візиті Берліну? Яку операцію пропонує Трамп Росії?
Поговорити з Путіним відразу після візиту Помпео було б так зухвало зрозуміло, тому нашим європейським колегам довелося почекати українського приводу, благо він завжди поруч. Якимись своїми враженнями Володимир Путін, безсумнівно, з ними поділився, однак, ні наш МЗС, ні європейська преса про це нічого не говорять. Що ж все-таки Путін міг розповісти Меркель і Макрону про візит Помпео?
При цьому, зауважимо, немає ніякого виття в європейській пресі про «змову» Меркель і Макрона з Путіним, ніж досі звинувачують Трампа американські фейк-ньюз зразок CNN.
Після візиту Помпео в Сочі США ввели санкції проти європейських компаній, що беруть участь в прокладці СП-2, і чергову порцію антиросійських, дрібних, але як би знакових. На це Німеччина, зціпивши зуби, добудовує СП-2, європейські консорціуми санкції проігнорували.
Введенням всіх цих санкцій США як би говорять, що візит Помпео в Сочі не привів до результатів, на які розраховував президент Трамп. Росія не поступилася ні в чому і ніде. «Росія – не пожежна команда, щоб все підряд рятувати», — висловився пізніше на прес-конференції президент Путін, маючи на увазі візит Помпео на тлі американської конфронтації з Іраном.
У північнокорейському, венесуельському та іранському кризах європейське НАТО не має ніякої реальної допомоги США, якщо не вважати такою слова про партнерство. Для США таке НАТО позбавляється сенсу, тільки розпорошує сили і засоби. І блокує, до того ж, можливе співпрацю з Москвою, тому для США «Росія не пожежна команда».
Скандал навколо Huawei свідчить, що в економічному протистоянні з Китаєм Вашингтон також залишився без європейської підтримки. Пекін обурений, що китайська високотехнологічна кампанія Huawei піддається «економічної цькування», і Європа, здається, теж так вважає, тому що не відмовляється від співпраці з Huawei, на чому наполягає Вашингтон.
Все це міг обговорити зі своїми європейськими партнерами Володимир Путін, і після цього поцікавитися: чи не готова Європа в односторонньому порядку зняти санкційне тиск з Росії?
«Позитивні переговори»
При всьому при цьому Держдеп назвав візит Помпео в Сочі «позитивним», чому? Поставимо себе на місце президента Трампа: він бачить, що його дорогі союзники не оплачують свої союзницькі рахунку. А поряд зі всім ними, на запасному шляху простоює «пожежний» бронепоїзд Росії з новими гиперзвуковыми вагонами. Це само по собі позитивно спокушає.
Що потрібно від Москви Трампу? Допомогу у вирішенні його проблем у світі, але переговори ускладнюють санкції. Санкційна антиросійська політика – це спадок «демократів» і Барака Обами, санкції вводяться законами Конгресу США, а не указами президента. Трамп обмежує введення санкцій в рамках загальної стратегії США», такі офіційні пояснення дає Білий дім, можливо, щоб Помпео було з чого починати розмову з Лавровим. Може бути, так: «Санкції – від диявола і Конгресу, дорогий Лавров, винесемо за дужки, щоб укласти взаємовигідну угоду. Президент Трамп пропонує почати наші відносини з чистого аркуша!»
Що привабливого може запропонувати Помпео Лаврову? Україну, не країну на тарілочці, звичайно, але певну політику США на Україні. Український проект – це спадок Обами, від цього спадку у Трампа одні неприємності, цей «хвіст» політики Обами намагався навіть виляти самої американської «собакою»! Що може відповісти на це Лавров? «Україну – вперед!»
Президент Трамп і держсекретар його Помпео розуміють, що після всього найкращого США за останні роки будь-які обіцянки Москва навіть розглядати не буде, і Трамп реально першим повинен здати Україну», в сенсі змінити політику США на Україні. І ось ми бачимо, що Порошенко, цілком проамериканський диктатор, який цілком міг диктаторствовать і далі, відсторонений від влади «демократичним шляхом» з допомогою посольства США в Києві! Якщо Обама і особисто Джо Байден призвели Порошенка до влади, то при Трампа його зміщують.
Як це було зроблено, інше питання, внутриамериканский. Ми бачимо як би подвійність політики США на Україні: відправлений у відставку посол США «демократка» Марі Йованович, однак, на перших ролях залишається «демократ» спецпредставник США Курт Волкер, причому саме він, судячи з усього, зіграв видну роль у зміщенні Порошенко. Дипломатичне представництво США у Києві знижується до повіреного в справах.
Трамп відмовляється від телефонної розмови з Зеленським, повідомляють джерела зі штабу президента. Під приводом компрометуючої зв’язку Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським, хоча ці зв’язки Зеленського були відомі всім з самого початку.
Може бути, ця горезвісна «подвійність» Вашингтона – уявна? Це всього лише гра Вашингтона? Очевидно також, що Трамп має свій профіт з падіння Порошенко, оскільки є інформація, що Вашингтон готує проти своїх «демократів» з Джо Байденом на чолі «укрогейт» з Порошенком у головній ролі для президентської кампанії в США 2020 року.
Що, в принципі, може поступитися Путін Трампу? Венесуелу? Цей дуже далекий, важко захистити актив? Росія може піти з Венесуели, після того як США підуть з України, а що буде далі, і у Венесуелі, і на Україні, просто виходить за рамки угоди.
Завжди присутній на таких переговорах і неосяжна тема стратегічних озброєнь, глобальної ядерної стабільності. Трамп анонсував переклад цієї глобальної теми у тристоронній формат США – Росія – Китай, і у відповідь отримав здивування від Росії і мовчання від Китаю. До речі, незабаром після візиту в Сочі Помпео в Москву приїжджає по якихось справах високопоставлений китайський чиновник, хоча, можливо, це випадковий збіг. Взагалі, чим поганий «світ на трьох» для цих трьох? Так міг би закінчити свою бесіду з європейцями Володимир Путін.
Автор:Віктор КаменевИспользованы фотографії:Andrea