Далекий і холодний Тритон зберігає загадкову геологічну активність і викидає на поверхню суміш замерзлого азоту і чадного газу.
Азот і моноксид вуглецю (чадний газ, ЗІ) присутні в атмосфері Землі у вигляді газів, однак при наднизьких температурах вони замерзають у лід. Лабораторні дослідження показують, що якщо для азотного льоду характерні одні спектральні лінії абсорбції, а для льоду З — інші, то їх суміш дає свою власну спектральну картину в ІЧ-хвилях.
Така картина дійсно виявляється при спостереженнях Тритона — супутника далекого Нептуна. Про це повідомляє прес-реліз обсерваторії Gemini; відповідна стаття готується до публікації в Astronomical Journal. Восьмиметровий телескопа Gemini South продемонстрував, що моноксид вуглецю і азот на Тритоні утворюють тісну суміш, яку і вдається зареєструвати в спектральних даних.
Варто зауважити, що супутник залишається одним з рідкісних малих тіл Сонячної системи, які зберігають геологічну активність. З-під покриває його кірки водяного і азотного льоду б’ють гейзери криовулканов, виносячи на поверхню новий лід, що включає як чистий азот і З, так і їх складну суміш, вперше зареєстровану в космосі.
Вперше крижані гейзери Тритона були помічені зондом Voyager 2, пролетевшим в його околицях ще в 1989 році. Однак живлять їх механізми залишаються загадкою дотепер: це може бути і розігрів поверхні Сонцем протягом місцевого літа, і навіть підлідний рідкий океан, змінюється від сезону до сезону. «Незважаючи на велику відстань від Тритона до Сонця і на холодні температури, сонячного світла тут досить для того, щоб підтримувати виражені сезонні зміни і на поверхні і в атмосфері», — говорить Генрі Рв (Henry Roe), один з авторів нової роботи.
