Москва 1941-го року (92 фото)

15

Далі вас чекають фотографії радянської Москви 1941-го року. На фото можна простежити, як звичайний мирний місто за кілька місяців перетворюється в прекрасно укріплену фортецю, готову до зустрічі з ворогом.

1 травня 1941 року на Червоній площі відбувся останній парад мирного часу. Радянське керівництво покладало великі надії на цей парад. В обстановці війни, що насувається демонстрація військової могутності Радянського Союзу набувало особливого значення. На параді присутні чини іноземного дипломатичного корпусу, також були офіційні представники Вермахту.

Звичайні люди тим часом ходили в театри, кіно і на стадіони. На «Динамо» 19 червня пройшов останній довоєнний матч: господарі поля приймали сталінградський «Трактор». 22 червня там повинні були відбутися парад і масові змагання фізкультурників…

На футбольному матчі, стадіон «Динамо».

Огляд велосипедистів – учасників пробігу Москва – Ялта. Травень 1941 р.

Місто жив мирним життям і не готувався до оборони. Газети писали про появу перших телевізорів і ультрафіолетових ламп, у березні 41-го були присуджені перші Сталінські премії, на початку червня місто встиг провести шаховий чемпіонат. Тоді ж на ВСХВ (майбутня ВДНГ) проходить всесоюзна сільськогосподарська виставка. В середині червня починається генеральна реконструкція Цпків ім. Горького.

Продаж газованої води на Кузнецькому мосту.

У 41-му році в Москві продовжують зносити Заряддя. Почали знесення в 1930-х роках. Закінчиться ця історія тільки до кінця 1950-х років. А в 67-му на місці старих кварталів збудують готель «Росія».

Храм Миколи Мокрого.

Знімок опублікований 11 серпня 1941 року в статті «Фотографи LIFE бачили Москву за тиждень до нацистської навали».

Посольство США знаходилося в будівлі, з якого зроблений цей знімок, з 1933 по 1954 р. Потім його переселили від гріха подалі на вул. Чайковського (нинішній Новинський бульвар). А в цьому будинку на кілька десятиліть влаштувалося ДАТ «Інтурист».

Війна застала жителів столиці зненацька. Вранці 22 червня в Москву з Московської області приїхало 20 тис. школярів: для них влаштовували свято в Сокольническом парку культури і відпочинку. До 12 дня ніхто з глядачів не знав, що почалася війна.

О 12:15 по радіо з повідомленням про напад Німеччини на СРСР виступив нарком закордонних справ Молотов – саме він виголосив знамениту фразу «Наше діло праве. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами».

Робітники заводу «Серп і Молот» слухають заяву радянського уряду про початок війни.

Після відбою повітряної тривоги люди залишають станцію метро «Площа Свердлова» і чекають на транспорт у готелі «Москва».

Роздача протигазів на площі Маяковського.

Пушкінська площа.

В московських кінотеатрах поряд з художніми фільмами почалася демонстрація оборонно-навчального кіно: «Створимо захисні кімнати», «Індивідуальний санхимпакет», «Бережи протигаз», «Як допомогти газоотравленному», «Найпростіші укриття від авіабомб», «Світломаскування житлового будинку» і т. д. Пізніше стали показувати і патріотичне кіно, в тому числі знамениті «Бойові киносборники».

Кінотеатр «Центральний» (у 1930-х – ще «Ша Нуар»), вул. Горького, 18-а.

Москва-ріка у Краснохолмской набережній. Евакуація москвичів восени 1941 року.

В очікуванні евакуаційного ешелону на Казанському вокзалі.

Цікаві кадри. Евакуація худоби.


Першу повітряну тривогу в Москві довелося оголосити вже на третій день війни. Але спочатку німецькі пілоти літали тільки на розвідку. Майже відразу ж почалася маскування столиці, яка повинна була врятувати ключові об’єкти міста від німецьких бомб. Особливу увагу було приділено Кремлю.

Вид на Кремль з Великого Москворецкая мосту. Стіну і вежі замаскували під житлові будинки.

У своєму рапорті Берії від 26 червня 1941 року комендант Спиридонов запропонував два варіанти маскування Московського Кремля. Перший передбачав зняття хрестів і знищення блиску позолочених глав кремлівських соборів. Дахи та відкриті фасади всіх кремлівських будівель планувалося перефарбувати таким чином, щоб вони виглядали як звичайні будинки. Другий варіант відрізняється від нього тим, що помилкові міські квартали повинні були вийти завдяки комбінації різних макетів, а через Москву-ріку для дезориентирования противника влаштовувався помилковий міст.

Ще один кадр. На шпилі Кремля натягували чохли, на площу наносили спеціальну розмальовку, створюючи ілюзію житлових кварталів.


Зенітний кулемет на даху Будинку уряду.

Для маскування Кремля і прилеглих територій використовується площинна імітація з перекраской дахів і відкритих фасадів будівель.

Замаскований в 41-му році Мавзолей.

Практично одночасно з маскуванням Кремля спеціальна комісія прийшла до висновку, що потрібно вивозити тіло Леніна з Мавзолею (хоч його і «перефарбували-переробили» під звичайне міське будівля). Експерти стверджували, що навіть однієї бомби вистачить, щоб зрівняти усипальницю з землею. Вивозили тіло вождя в Тюмень на спеціальному поїзді. Його охорона в дорозі покладалося на Управління коменданта Московського Кремля і на НКДБ СРСР. Тіло Ілліча благополучно дісталася до місця, і там його помістили в двоповерховий кам’яний будинок, де вже розташувалися прибулі з Москви вчені. В 5 ранку 28 березня 1945 року Ленін повернувся в відремонтований Мавзолей. А у вересні 1945 року доступ до тіла Ілліча був відкритий для всіх бажаючих.

Фашистів замаскований Кремль (особливо спочатку) сильно збив з пантелику. На жаль, всі застереження повністю захистити цей грандіозний пам’ятник архітектури та історії не змогли. Бомбили Кремль аж 8 разів. Але самі солдати говорили, що якась невідома сила ніби захищала це святе місце — частина бомб (а всього їх було скинуто більше півтора сотень) не вибухнула. Частина ж вибухнули або заподіяла мінімальний збиток, або зовсім ніякого.

Будинок Манежу в маскувального фарбування.


Маскують Великий театр.



Камуфляжний розмальовка театру Червоної Армії.


Авіаналіт на Москву.

Вид на Кремль під час повітряного нальоту, липень 1941-го.

Ось як це виглядало з літака.

Тут видно фальшиву галерею біля будівлі Мосради.

Руїни театру Вахтангова на Арбаті.

Пряме попадання авіабомби в адміністративний будинок №4 по Старій площі. 24 жовтня 1941 року. Наліт більше відомий тим, що при бомбардуванні політичний діяч А. С. Щербаков отримав контузію; майже у всіх жителів Заряддя вилетіли в будинках скла, а дівчина-пілот Люфтваффе була за виконання завдання особисто нагороджена Гітлером.

Стадіон «Динамо». Сам стадіон був замаскований від нальотів ворожої авіації та ретельно охоронявся. Взимку 1942 року на футбольному полі з метою маскування були висаджені молоді їли. З позицій сьогоднішнього дня ця спроба видати для німецьких льотчиків стадіон за парк виглядає наївною і не зовсім розумною, але вона наочно демонструє турботу держави про збереження головної спортивної пам’ятки столиці.

А ось центр Москви. Знімок зроблений 24 липня 1941 року.

Будинок на Тріумфальній, там, де зараз «Інтерфакс» і «Іль-Патіо».

Кут Тверській і нинішнього Газетного провулка. Будинок або зруйнований бомбою, або знесено влітку 41-го.

Зенітні знаряддя в Парку Горького.

«Небесний патруль» на Пушкінській площі.

Зенітний розрахунок на вулиці Серафимовича.

Винищувачі патрулюють московське небо.

Аеростати загородження після нічного чергування.

Аеростат повітряного загородження на Тверському бульварі.

Калузька площа.

Аеростати повітряного загородження на Великій Ординці.

Аеростати повітряного загородження над Москвою.

П’ятницька вулиця, будівля зруйнована в результаті авіаудару 23 липня 1941 р.

Вулиця Велика Галявина, будинок №50, пряме попадання фугасу в будинок райкому. Зі спогадів: «Родичка мені розповідала про це авіаналіт, він застав її в районі М. Кам’яного мосту. Кілька бомб упало в його районі, дві влучили в Третьяковку, одна вибухнула, убивши міліціонера, друга застрягла в перекриттях і не спрацювала. Картини і скульптури до того часу вже були упаковані і підготовлені до евакуації в Новосибірськ».

Збитий фашистський бомбардувальник Ju 88. Площа Свердлова.


Від бомбардувань ховаються в метро.

Тут же, на станції, проводять важливі заходи. Урочисте засідання 6 листопада 1941 року, присвячене 24-й річниці Великої Жовтневої Революції.

У серпні 41-го німці стали скидати з літаків не тільки бомби, але й листівки, щоб підірвати моральний дух москвичів. Радянські власті відповідали значним набором агітаційних плакатів.

Москвичі вивчають агітацію.

Книжковий розвал на Кузнецькому мосту. Знімок взято зі статті Леоніда Мітрохіна «Фотографуючи російську війну» (журнал «Наша спадщина», 1988, №6). Маргарет Бурк-Уайт була єдиним іноземним фотографом, який був присутній у Москві під час нападу Німеччини. Після повернення в США Маргарет Бурк-Уайт випустила книгу «Фотографуючи російську війну».

Аналогічне фото. Судячи по всьому постановка.

Біля стенду випусків ТАСС на Тверській.

Ополчення.

Ленінградське шосе, 16 жовтня 1941 р.

Оборона Москви. Москвичі відправляються на фронт. Бійці одного з робочих батальйонів Москви на привалі

Московське ополчення.

Мотоциклетний батальйон іде на фронт. Підрозділ капітана Ст. Алексєєва.

Новокузнецька вулиця.

Восени 1941 року за ініціативою Р. К. Жукова було прийнято рішення про термінове будівництво кільцевого обходу Москви в спрощеному варіанті. Щоб прискорити роботи, кільце з’єднували ділянки вже існуючих автомобільних доріг, будували шляхопроводи на перетині із шосейними і залізницями, через водні перешкоди наводили наплавні мости. Ця траса стала одним з основних поясів оборони столиці і сприяла успішному проведенню контрнаступательной операції і розгрому фашистів під Москвою. Тепер на цьому місці МКАД.

7 листопада 1941 року на Червоній площі був проведений знаменитий парад. Він був потрібен не тільки для демонстрації військової могутності СРСР і підняття бойового духу червоноармійців, але і для того, щоб припинити виникли в місті жовтня панічні настрої.

Військовий парад на Червоній площі. Москва, 7 листопада 1941 року.

На фото видно військовослужбовці з самозарядными гвинтівки Токарєва зразка 1940 року СВТ-40 у положенні «на плече». До рушниць примкнуты клинкові однодольні багнети. За спиною солдатів — ранцевое спорядження зразка 1936 року, на боці — малі піхотні лопати.

Радянські середні танки Т-34 на параді.

Фото цікаве тим, що військовослужбовці РСЧА одягнені в шкіряні шоломи, скасовані в липні 1940 року, і озброєні старими англійськими кулеметами системи «Льюїса», (Lewis), завезеними в Росії в 1917 році.

«Новобранці відправляються на фронт». Маршові роти їдуть на фронт прямо з Москви. 1 грудня 1941 року.



Танки на Тверській.

«Пройшовши колись здоровьем зеленню бульварах, виходимо до Нікітським воріт і бачимо підтвердження міцною обороноздатності Столиці. Прямо перед пам’ятником великому вченому Тімірязєва розташувалася зенітна батарея. Вдивіться в суворі обличчя вояків, несучих напружену вахту по захисту Москви від ворожих стерв’ятників. Вони готові битися до останнього, але не підпустити супостатів до серця Батьківщини. Вони впевнені у своїй перемозі, і Перемога буде за ними!»

Пам’ятник Тімірязєва після вибуху бомби.

Чергу філія Великого театру. Грудень 1941 р.

Площа Нікітських воріт і Тверський бульвар.

Москвичі запасають дрова на зиму.

«Площа Пречистенских (у 1941 році – Кропоткінської ) воріт. Роздача (і продаж понад норми) дров».

Тверській шляхопровід – ще й пам’ятник обороні Москви. Єдиний зі збережених довоєнних мостів на Ленінградському напрямку.

На Ленінградському проспекті – барикади.

Окопи біля мосту Ленінградського шосе, околиця Москви.

Протитанкові загородження на Калузькій заставі.



На Садовому кільці, біля Кримського моста, теж барикади.


Оригінальна назва – «Розрахунок протитанкового знаряддя підбирає і перевіряє сектор обстрілу. Район Філі. Жовтень 1941 р.». Зараз тут Рубльовське шосе.

Навчання на Чистопрудному бульварі.

Звідси