Милин Дмитро: Квітневі тези

220


Ситуація стає все більш і більш революційною. Влада стрімко втрачає підтримку відштовхуючи від себе можливих прихильників в міжкланової війні за залишки стрімко зникаючих бюджетних грошей.
На обличчя політична криза супроводжується повним провалом зовнішньополітичної лінії (новий BRIKS = Belarus, Russia, Iran, north Korea, Syria), провалом по лінії внутрішньої безпеки (теракт в СПб під час спілкування Путіна з ЗНФ), провалом по лінії зміцнення обороноздатності (зрив ГПВ-2020 та безкарні удари Томагавками за декларативно захищеної ППО ЗС РФ Сирії), економічною кризою та стагнацією обороту роздрібної торгівлі.
Якщо розглядати революційну ситуацію по Леніну, то суспільство не хоче далі жити по старому, влада не може управляти країною за старим (повна управлінська імпотенція супроводжувана кадровою чехардою і боротьбою кланів за “хлібні місця”, супроводжуваної довільними “посадками”) плюс стрімке зубожіння населення початківця економити на їжі.
Ймовірність того, що режим казнокрадів та корупціонерів встоїть вкрай невелика. Або Навальний, або хтось більш радикальний змінить Путіна. Це дасть ШАНС, але не гарантію зміни ситуації на краще.
Борці-руйнівники (такі як Навальний) гарні для здійснення революційних змін і усунення перепон для модернізації та розвитку країни. Однак для самої модернізації і розвитку потрібні зовсім інші люди – ТВОРЦІ.
Для подолання наслідків путінського застою нам потрібно:
1. Скоротити розміри і витрати на державний апарат з зменшенням числа чиновників і скороченням повноважень чиновників щодо втручання в життя суспільства.
2. Обмежити повноваження “силовиків” і очистити правоохоронні органи і спецслужби від бандитів, злочинців та корупціонерів.
3. Відновити свободу преси.
4. Скасувати більшість введених обмежень “шаленим принтером” Державної Думи поточного і попереднього скликань.
5. Скоротити військові витрати.
6. Скоротити податки і виплати працездатним соціальним утриманцям. Це після стількох років нафтового достатку изуродовавшего соціальну структуру суспільства – це вкрай болюча проблема.
Якщо країна хоче модернізуватися й розвиватися, то наступні 10-20-30 років ми повинні мати дуже низькі податки і дуже низькі соціальні витрати. Інших чудес немає. Для розвитку потрібен капітал і стимулювання тих хто працює і заробляє творчою працею. Грошей надрукувати можна, але от створити товари, послуги та інші блага для людей печаткою грошей створити не можна. Для цього треба багато, важко і добре працювати.
7. Відновити накопичувальну пенсійну систему. Конфісковане у казнокрадів та корупціонерів майно має продаватися і виручені кошти повинні надходити в Пенсійний Фонд і там іти на скупку акцій найбільших компаній Росії (тобто “скуповувати індекс” на біржовому мовою) і на скупку облігацій російських компаній (нам дуже потрібен капітал для модернізації та розвитку). А співучасть майбутніх пенсіонерів у капіталі підприємств Росії буде стабілізувати ринок акцій і створить впевненість у майбутньому у пенсіонерів.
8. Потрібно створити правильну систему матеріальної і моральної мотивації праці, коли найбільш оплачуваними в суспільстві є люди зайняті творчою працею і промислові підприємці, а не “силовики”, чиновники і рантьє на більш або менш законно видобутої власності і нерухомості.
9. Росії шкідливий прогресивний прибутковий податок, але необхідні прогресивні податки на спадщину, на передачу активів “траст” і власність належну офшорів.
Милин Дмитро