Сучасні супутники, оснащені передовими системами спостереження і збору інформації, а також інноваційні телескопи дозволяють нам все більше і більше дізнаватися про планети, що входять до складу Сонячної системи. Далі вас чекають найкращі знімки планет, які коли-небудь були зроблені людиною або машиною.
Меркурій
Отриманий з космічного апарату NASA «Messenger», це – найкращий коли-небудь зроблений знімок Меркурія. Він був скомпільований 22 лютого 2013 року.
Венера
Це трохи більше старий знімок – з місії «Magellan» 1996 року. Він був на орбіті з 1989 року, але це один з кращих знімків, зроблених ним за весь час польоту. Темні крапки по всій поверхні планети – це сліди метеоритів, а велика світла частина в центрі – це Ovda Regio, масивний гірський хребет.
Земля
Через 40 років після публікації знаменитого знімка «Блакитної кулі», який показав, як виглядає наша планета з космосу, NASA випустило цю оновлену версію, сфотографовану супутником «Suomi NPP».
Марс
У випадку з Марсом нам слід повернутися назад у 1980 рік. Недавні успіхи в дослідженні Марса дали нам безліч сверхдетальных знімків цієї планети, але всі вони зроблені з близької відстані чи тепер вже зовсім з поверхні. А цей знімок знову ж у вигляді «Мармурового кульки» — один з кращих за всю історію Червоної планети. Це мозаїчне зображення, отримане з орбітального модуля «Viking 1». Тріщина в середині – це Valles Marineris, величезний каньйон, що йде уздовж екватора планети, один з найбільших в нашій сонячній системі.
Юпітер
Кращий знімок Юпітер був отриманий, хочете вірте, хочете ні, пролітає повз зонда Cassini в листопаді 2003 року, який летів власне кажучи до Сатурна. Що цікаво, все що ви тут бачите, насправді є хмарою, а не самою поверхнею планети. Білі та бронзові кільця – це різні типи хмарного покриву. Цей знімок виділяється тим, що ці кольори дуже близькі до того, що насправді побачив би людське око.
Сатурн
А коли зонд Cassini» нарешті-таки досяг точки свого призначення, він зробив ці екстраординарні знімки Сатурна і його лун. Ця фотографія була скомпільована з знімків, зроблених під час рівнодення Сатурна в липні 2008 року, мозаїки з 30 зображень, знятих протягом двох годин.
Уран
Бідний Уран. В 1986 році, коли «Voyager 2» пройшов повз першого крижаного гіганта» на своєму шляху за межі Сонячної системи, він виглядав не більше ніж зелено-блакитна сфера без яких-небудь особливих прикмет. Причиною цього були метанові хмари, які складають верхній шар замороженої газової атмосфери цієї планети. Існує думка, що десь під ними існують і водяні хмари, але точно цього сказати не може ніхто.
Нептун
Остання планета, яка є планетою з точки зору вчених, Нептун був відкритий тільки в 1846 році, і навіть тоді він був відкритий завдяки математичним розрахункам, а не спостереженнями – зміни в орбіті Урана призвели астронома Алексіса Бувара до припущення, що за ним знаходиться ще одна планета. І цей знімок не дуже якісний, тому що Нептун використовувався лише один раз, зондом «Voyager 2» в 1989 році. Складно уявити що насправді відбувається на цій планеті – температура на ній трохи вище абсолютного нуля, на ньому дмуть сильні вітри в Сонячній системі (до 2 тисяч кілометрів на годину), і ми маємо дуже туманне уявлення, як ця планета взагалі сформувалася та існує.
Плутон
Так, Плутон є «карликової», а не звичайної планетою. Але ми не можемо залишити його без уваги, особливо з тієї причини, що це останнє велике небесне тіло в нашій сонячній системі – що також означає, що ми маємо дуже мало інформації про те, як він виглядає і що там відбувається. Це згенероване комп’ютером зображення, засноване на фотографіях телескопа Hubble; колір синтезований на основі припущень, і поверхня планети не обов’язково розмита, оскільки насправді ми взагалі не знаємо, на що вона схожа.
