Китай готовий застосувати «нищівну зброю» проти США в торговельній війні

79


У США зростають побоювання, що після всіх заходів з боку Вашингтона в торговельній війні Китай вдасться до свого потужного зброї — перекриє поставки рідкоземельних металів, користуючись монопольним становищем на ринку. Наскільки це зброя небезпечно?
Автор:
Кучер Єгор
Торгова війна США та Китаю вже давно не обмежується лише взаємним підвищенням мит на імпорт. Після того як президент США Дональд Трамп ввів в країні режим НС в економіці, відкрив йому можливість накладати корпоративні обмеження для забезпечення національної безпеки, першим під роздачу потрапив китайський IT-гігант Huawei.
Найбільш чутливими для цієї компанії стали дві міри: відключення її пристроїв від операційної системи Android від Google і ембарго на постачання американських напівпровідників. У Китаї всерйоз заговорили про локалізації власних комплектуючих такого ж рівня, а вже з програмним забезпеченням вже давно недружньою для Пекіна Google можна впоратися і власними силами.
Однак не минуло й двох днів після оголошення прийдешніх обмежень для Huawei, як голова КНР Сі Цзіньпін відвідав найбільше в країні підприємство з переробки рідкоземельних металів, широко застосовуються в сучасному високотехнологічному виробництві.
Цей візит у США розцінили як сигнал про те, що в разі необхідності Китай завдасть серйозного удару по американській економіці, обмеживши постачання цих елементів, тим самим компаніям, яким американські власті забороняють продавати Huawei комплектуючі, виготовлені із застосуванням цих китайських металів. Це замкнене коло тепер показує багатьом американським компаніям, що Пекін в якості останнього аргументу цілком може вдатися до нового серйозного зброї.
Рідкоземельні залежність
На цьому тижні тему рідкоземельних металів і залежності від них економіки США аналізують багато економісти і ділові видання. Bloomberg, Reuters, The Wall Street Journal і навіть суспільно-політичні видання б’ють на сполох. І є чому.
Рідкоземельні елементи використовуються в широкому спектрі споживчих товарів — від iPhone до електромобілів, — а також у військових реактивних двигунах, супутниках і лазерах. Зростання напруженості у відносинах між Сполученими Штатами та Китаєм викликав побоювання, що Пекін може використовувати своє домінуюче положення в якості постачальника рідкісноземельних елементів як важіль у торговельній війні між двома світовими економічними державами,
— пише Reuters.
І це не прості страхи. Справа в тому, що рідкоземельні метали використовуються в акумуляторних батареях для електромобілів, при виготовленні сучасної кераміки, комп’ютерів, DVD-плеєрів, вітряних турбін, каталізаторів в автомобілях і на нафтопереробних заводах, в моніторах комп’ютерів, телевізорах, у волоконній оптиці, лазерах і сперхпроводниках.
Від цих металів в США залежать Tesla, Apple, Boeing, Intel, Qualcomm, SpaceX, підприємства оборонної промисловості і взагалі дуже багато компаній. Такі метали широко застосовуються в реактивних двигунах для винищувачів, у системах наведення ракет, системи ПРО, супутниках, приладах нічного бачення.
Так, наприклад, Raytheon і Lockheed Martin використовують поставляються з Китаю рідкоземельні елементи для виробництва складних ракет і систем наведення, Apple використовує ці матеріали в камерах і динаміках гаджетів.
Цікаво також і те, що таких рідкоземельних металів всього 17. Це ітрій, празеодім, європій, тербий, эрбий, скандій, лютецій, діспрозій, гадоліній, самарій, ітербій, лантан, гольмий, церій, прометий, неодим і тулий.
Китай готов применить «сокрушительное оружие» против США в торговой войне геополитика
.
Світовий монополіст
Так що ж робить Китай настільки серйозним експортером цих металів? Як повідомляла Геологічна служба США в 2017 році Китай має величезну світову частку у виробництві рідкоземельних металів — 81%. При цьому на його території зосереджено приблизно 30% всіх світових запасів.
Рідкоземельні елементи видобуваються в багатьох країнах — в Індії, Австралії, країнах Південної Америки, в Естонії, Малайзії. Однак саме Китай володіє сучасними потужності по переробці цих металів з руди.
В США, звичайно, є своє виробництво — рудник Mountain Pass в Каліфорнії. Їм володіє компанія MP Materials, і вона слідом за своїми колегами з інших країн відправляє найбільшу частину видобутого на переробку в Китай. Щорічно в Піднебесну із США на переробку йде близько 50 тис. тонн концентрату, що видобувається.
20 травня Сі Цзіньпін відвідав підприємство з виробництва рідкоземельних металів JL MAG Rare-Earth Co в Цзянсі. Сам по собі візит глави держави на будь-яке підприємство — це вже важливо. Проте в даному випадку голова КНР відправився саме те підприємство, яке переробляє більшість світових поставок рідкоземельних елементів. У США відразу зрозуміли, що таких збігів не буває.
Візит пана Сі на цьому тижні на один з найбільших у світі заводів-постачальників рідкоземельних елементів — природних матеріалів, використовуваних для вітряних турбін, електромобілів і реактивних винищувачів, — є нагадуванням про виробничу залежності світу від Китаю,
— пише The Wall Street Journal.
Американські галузеві економісти цей сигнал зрозуміли абсолютно вірно. Ось що сказав the Wall Street Journal глава компанії Texas Mineral Resources, яка планує почати виробництво рідкоземельних елементів поблизу міста Ель-Пасо, штат Техас:
«Він посилає повідомлення: «Майте на увазі, що у нас є можливість вплинути на виробництво багатьох основних продуктів у Сполучених Штатах». Стежать за індустрією та адміністрацією Трампа особи бачать в цьому символізм».
Ще один важливий момент — питання екології. Виробництво неодиму для магнітів в мобільних телефонах, тербія для світлодіодних світильників і диспрозій для охолодження стрижнів ядерних реакторів — це высокотоксичная діяльність. І хоча всі ці матеріали зустрічаються в багатьох країнах, саме Китай пішов на те, щоб забезпечити повний цикл виробництва елементів, незважаючи на ризики навіть радіоактивного забруднення.
Китай готов применить «сокрушительное оружие» против США в торговой войне геополитика
.
Вигоди і проблеми
Ситуація з рідкісноземельними металами показує, наскільки тісно в світовій економіці переплетені виробничі ланцюжки з ланцюжками експорту-імпорту і взагалі міжнародними економічними відносинами. Міцна ланцюжок здатна залишатися такою, поки з неї не вийняли одна з ланок.
Спроба США позбавити Huawei американських напівпровідників — це прецедент, який запросто може привести до відмови Китаю постачати сировину для виготовлення цих самих напівпровідників, а заодно критично важливої продукції для оборонної промисловості Америки.
Ця ситуація також показує, що односторонні економічні санкції — це деструктивний механізм, який замислювався Вашингтоном як безумовно вигідний для США, але в підсумку відіграє негативну роль для найбільших економік країн і наносить удар по всій світовій економіці. Тому що економічні відносини, як і політичні, остаточно стають сьогодні багатополярними, тому неможливо намагатися шкодити комусь заради власних вигод, не отримавши симетрична відповідь з непередбачуваними наслідками.