Катастрофа на імя Тереза

14

Хрещений батько Брекзита заявив, що Мей стала для консерваторів «катастрофою у всіх відносинах»

24 травня прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей заявила, що вона покине пост голови правлячої Консервативної партії Великобританії 7 червня, але буде виконувати обов’язки прем’єр-міністра, поки не завершиться процес вибору нового лідера консерваторів.
В емоційному виступі на Даунінг-стріт Мей сказала, що завжди буде шкодувати про те, що їй не вдалося здійснити Брекзит. Тепер, додала вона, країни повинен очолити новий чоловік. В кінці виступу Мей навіть розплакалася.
Безпосереднім поштовхом для її відставки стала відмова уряду винести на голосування до парламенту на початку червня оновлену угоду з Євросоюзом Брекзиту. Члени кабінету розкритикували надто м’який, на їхню думку, варіант угоди, запропонований Мей, а в палаті громад зібралися в черговий раз проголосувати проти нього. Перед цим парламентарії вже тричі відкидали варіанти угоди з Брекзиту, які пропонувала Мей, не схвалюючи поступки прем’єр-міністра Євросоюзу. Дата виходу Великобританії з Євросоюзу зараз перенесена і зрушена на 31 жовтня.
Втрата Терезою Мей довіри партії обумовлена не тільки її поступливістю Євросоюзу, але й провальними для консерваторів результатами місцевих виборів 2 травня, на яких вони втратили понад 1300 місць в муніципалітетах по всій країні.
За даними останніх опитувань, за консерваторів готові голосувати зараз трохи більше 9 відсотків англійців. Консервативна партія програє в даний момент не тільки партії «Брекзит» Найджел Фарадж (35%), але і своїм вічним опонентів – лейбористів (15%).
Важливу роль у догляді Терези Мей зіграв той факт, що вона вийшла з довіри ідеолога і сірого кардинала Брекзита сера Найджела Лоусона, близького до Букінгемського палацу лідера впливової групи тиску Conservatives for Britain, яка об’єднує євроскептиків Консервативної партії. Найджел Лоусон, як пише російський аналітик Костянтин Черемних, довгі роки був офіцером зв’язку» між американським економістом Ліндоном Ларушем, давно предсказавшим неминучий вихід Великобританії з ЄС, і монархічними колами Сполученого Королівства.
Лорд Лоусон, якого The Guardian називає «хрещеним батьком Брекзита», шість років був канцлером казначейства в уряді Маргарет Тетчер і демонстративно вийшов зі складу уряду, коли, на його думку, баронеса Тетчер стала піддаватися впливу прихильників ЄС. Лоусон розмістив у своєму будинку штаб-квартиру «Руху за Брекзит» і заснував Global Warming Policy Foundation, аналітичний центр, що працює над спростуванням теорії глобального потепління.
Ще в 2013 році Лоусон сформулював причини, за якими Великобританія повинна вийти з Євросоюзу. Він заявив, що початкова мета створення Євросоюзу – «усунути загрозу для Європи і всього світу від відродження німецького мілітаризму, помістивши німецького тигра в європейську клітку» – досягнута. Тепер, за словами Лоусона, «загрози з боку німецького мілітаризму більше немає», а вийшла на перший план європейської інтеграції завдання створення «федеративної європейської наддержави, Сполучених Штатів Європи» є «глибоко помилковою». «Це не для нас», – заявив Він. У грудні 2018 року він виступив з жорсткою критикою на Терезу Мей, заявивши, що вона стала для консерваторів «катастрофою у всіх відносинах» (a disaster in every way). Його неприйняття Терези Мей стало однією з головних причин її відставки.
Провідні британські ЗМІ вже активно обговорюють ймовірного наступника Терези Мей. Основним кандидатом на пост лідера консерваторів вважається Борис Джонсон. Колишньому меру Лондона і колишньому міністру закордонних справ симпатизують 32,4% членів партії торі; приблизно стільки ж висловлюють симпатії всім іншим кандидатам, разом узятих). «Однак Джонсону це ще нічого не гарантує, – пише BBC. – Він був лідером рейтингу популярності в партії і в 2016 році, але навіть не висунув свою кандидатуру з-за внутрішніх інтриг, і прем’єром стала Тереза Мей». У той же час Джонсон був одним з головних політиків, завдяки яким Брекзит взагалі став можливий.
У новій ситуації багато залежатиме від результату виборів у Європарламент. За даними одного із соціологічних опитувань, Найджел Фарадж за популярністю дихає в потилицю Борису Джонсону. «Якщо партія Фарадж виграє європейські вибори, – пише The Guardian, – її перемога посилить тверде праве крило Консервативної партії. Вони будуть домагатися своєї тэтчеристской революції з новим завзяттям. Вони сприймуть успіх Фарадж як мандат на жорсткий, без угоди з Брюсселем, вихід з Євросоюзу».
Нагадаємо, що Фарадж свого часу перебував у Консервативної партії та вийшов з неї в 1992 році на знак протесту проти Маастрихтського договору про створення Євросоюзу. У 2006 році він став лідером Партії незалежності Об’єднаного Королівства (UKIP). У 2018 році покинув UKIP, і на початку 2019 року заснував партію Brexit. Якщо на цих виборах в Європарламент Фарадж і його партія досягнуть успіху, то цілком ймовірно, що Фарадж запросять очолити партію консерваторів, а ексцентричного Джонсона в черговий раз прокатають.
Є шанси стати на чолі торі і у колишнього міністра у справах виходу Великобританії з Євросоюзу Домініка Раабе, якому симпатизують 14,7% однопартійців. Рааб – прихильник жорсткого Брекзита (без угоди з Брюсселем). Міністром він став у липні 2018-го, а вже в листопаді подав у відставку, заявивши, що не може «з чистою совістю» підтримувати план угоди з ЄС, запропонований Терезою Мей.
Невеликі шанси є у міністра сільського господарства Майкла Гоува, якого лідером партії бачать 8,4% консерваторів. Твердий прихильник Брекзита, він в 2016 році перегородив шлях в крісло прем’єра Борису Джонсону. У підсумку, однак, він програв Терези Мей, хоча досі не залишив надію очолити уряд Сполученого Королівства.
Зараз вже очевидно, що в 2016 році консерватори зробили помилку, віддавши крісло прем’єра Терези Мей, яка була противницею виходу з Євросоюзу. Коли на референдумі громадяни Великобританії проголосували за вихід із ЄС, Мей вибрала «м’який Брекзит». Це означало, зокрема, збереження прозорою кордону між Північною Ірландією (частина Великобританії) та Ірландією як членом Євросоюзу. Тобто, залишаючись фактично в митному союзі з ЄС, велика Британія вже не могла б впливати на його митну політику.
У будь-якому разі цього разу новим лідером консерваторів стане жорсткий прихильник Брекзита. У разі розриву між Лондоном і Брюсселем (без якої-небудь угоди) між континентальною Європою і Британськими островами відразу будуть зведені повноцінні кордону. Експерти вважають, що у Великобританії це може викликати зростання цін і загальне погіршення економічної ситуації. На ринку продуктів і медикаментів можливий короткочасний криза поставок, а частину ввезених товарів з Європи для Великобританії різко подорожчає. На кордоні Північної Ірландії з’явиться митниця. Очікується падіння курсу фунта стерлінгів.
Незважаючи на це, прихильники виходу Великобританії з ЄС вже жорстко пресингують палату громад, шантажуючи депутатів громадянською війною. Лорд Лоусон, за яким незримо маячить тінь Букінгемського палацу, навіть налякав парламентаріїв «бунтівними силами» (insurrectionary forces), які можуть зірватися з ланцюга, якщо парламент знехтує результатами референдуму щодо виходу з ЄС і тим самим створить «жахливу ситуацію».
А поки Консервативна партія Великобританії перебуває у стані високої політичної напруги.
Володимир Прохватилов, ФСК