Британію та США принизили в Індійському океані

1

Олексій Нечаєв, Дарина Рыночнова

ГА ООН проголосувала про долю осколка Британської імперії, що має військово-стратегічне значення. Лондону наказали припинити окупацію архіпелагу Чагос в Індійському океані. У свій час британці заради розміщення військової бази США, звідки американці літали бомбити Ірак, депортували місцеве населення. Тепер управління островами слід якомога швидше передати Маврикію. Як Лондон і Вашингтон відреагують на дипломатичне приниження і вдасться тубільцям повернутися додому?
Британія і США зазнали принизливої дипломатичне поразка, і не де-небудь, а в Організації Об’єднаних Націй. У середу Генасамблея ООН більшістю голосів прийняла резолюцію, що передбачає припинення контролю Великобританії над островами Чагос в Індійському океані.
Зараз цей тропічний архіпелаг на південь від Мальдівських островів де-юре іменується просто «Британська територія в Індійському океані».
За документ проголосували 116 країн, включаючи Росію, проти виступили лише шість (у тому числі США і кілька африканських держав), утрималися 56 країн, зокрема Франція і Німеччина.
Таким чином ООН зажадала від Британії припинити окупацію архіпелагу Чагос, який є невід’ємною частиною території» острівної держави Маврикій, а також протягом шести місяців «вивести свою колоніальну адміністрацію» з островів.
«Зазвичай Генасамблея ООН голосує згідно інтересам США, тому в якійсь мірі це стало дипломатичною поразкою, навіть психологічним. Інша справа, що воно не має обов’язкової сили», – сказав газеті ВЗГЛЯД доцент Інституту країн Азії і Африки МДУ Борис Волхонський.
«Архіпелаг розташований в стратегічно важливому місці, Індійський океан набуває важливого значення. Навряд чи США і Британія покинуть регіон», – додав експерт.
Зазначимо, що історія Маврикія в цілому і Чагосу зокрема сповнена драматизму. У 1965 році Лондон вирішив відокремити архіпелаг Чагос від іншої частини Маврикія, який тоді був британською колонією. І хоча через три роки Маврикій здобув незалежність – Чагос залишився за британцями. На відміну від «сусідів» по Індійському океану, тих же Мальдівських островів або Сейшел, стали всесвітньо відомими курортами, Чагос чекала інша доля.
У 1966 році США орендували найбільший острів архіпелагу – Дієго-Гарсіа, де побудували авіабазу, а всі жителі архіпелагу були депортовані без права повернення. У 1977 році на Дієго-Гарсіа відкрився пункт матеріально-технічного обслуговування ВМС США. Сусіднім державам, які вважають Чагос і його акваторію демілітаризованою зоною, залишалося лише висловлювати протест. Авіабаза на Дієго-Гарсіа використовувалася американськими ВПС під час «Бурі в пустелі» 1990-1991 років і вторгнення в Ірак в 2003-м.
Кілька десятиліть жителі Чагосу домагалися свого повернення на рідну землю, однак Лондон і Вашингтон цьому всіляко перешкоджали, наприклад, у 2016 році МЗС Великобританії продовжив договір оренди з США до 2036 року і заявив, що вигнані остров’яни не отримають права на повернення на батьківщину.
Однак у 2017 році Маврикію вдалося домогтися від Міжнародного суду ООН рішення, згідно з яким Лондон незаконно відділив острова і повинен передати контроль над Чагосом Маврикію. Але британська влада проігнорували рішення суду, через що Маврикію довелося звернутися за допомогою і підтримкою до ГА ООН.
Як бачимо, старання Порт-Луї (столиця Маврикія) виявилися не марними, хоча Лондон у традиційній для себе манері намагається знову порушувати міжнародне право. Крім того, постпред Великобританії при ООН Карен Пірс заявила, що розчарована результатами голосування. «Це питання двосторонніх відносин – те, що він виноситься на розгляд Генасамблеї, створює сумний прецедент», – заявила дипломат.
«У Маврикія зараз досить складна внутрішньополітична ситуація, і поведінка британців з американцями буде пов’язано з тим, що вони просто не знають, на кого там ставити. Вони просто не розуміють, хто буде провідником їх власних інтересів», – заявив газеті ВЗГЛЯД професор НДУ ВШЕ Олександр Шпунт.
«Один з найбільш невраховуваних чинників тут – це фактор Китаю та Індії. Пов’язано це з тим, що
весь регіон Індійського океану розглядається як місце глобального протистояння двох цивілізацій, традиційно змагаються. І це не європейці,
це індійська і китайська цивілізації. Особливо враховуючи дуже серйозні зміни в оборонному потенціал двох країн, економічні перетворення уряду Моді, які дозволяють Індії конкурувати з Китаєм», – продовжив Шпунт.
«Я думаю, що резолюція ГА ООН не матиме жодних наслідків, крім суто декларативних. При цьому всі гравці, включаючи влада Маврикія і британців, будуть розігрувати ігрову карту повернення корінного населення на Чагос один проти одного. Це питання стане предметом торгу», – припустив Шпунт.
«Це не є ударом по репутації, тому що резолюція Генасамблеї ООН носить рекомендаційний характер. Британія не зобов’язана підкорятися. Генасамблея, наприклад, кожен рік приймає резолюції про закінчення блокади Куби, проте США нікуди не йдуть, і їх репутація ніяк від цього не страждає», – заявив газеті ВЗГЛЯД науковий співробітник ІСЕМВ РАН Олексій Купріянов.
«Якщо Британія передасть острова Маврикій, США доведеться прибрати звідти свої бази. І немає ніякої гарантії, що через якийсь час там не з’явиться китайської бази. База – це основа американської системи безпеки в Індійському океані, і вони її не приберуть, поки не знайдуть більш зручну точку», – додав Купріянов.
Він також сумнівається, що на Чагос найближчим часом повернеться корінне населення. «Я думаю, це може статися не раніше, ніж через 20 років», – сказав експерт.