Аркадій Нейланд – єдиний підліток, засуджений в СРСР до вищої міри покарання (4 фото + текст)

12

Єдиним підлітком, засудженим до вищої міри покарання в СРСР, був 15-річний Аркадій Нейланд, який ріс у неблагополучній сім’ї в Ленінграді. Аркадій народився в 1949 році в робітничій родині, мати його була санітаркою в лікарні, батько працював слюсарем. З самого дитинства хлопчик не доїдав і терпів побої від матері та вітчима. В 7 років вперше втік з дому, опинившись на обліку в дитячій кімнаті міліції. У 12-річному віці потрапив в інтернат, незабаром утік і звідти, після чого став на злочинний шлях.

У 1963-му році працював на підприємстві «Ленпищмаш». Неодноразово потрапляв у міліцію за крадіжки і хуліганство. Втікши з-під варти, вирішив помститися міліціонерам, здійснивши страшний злочин, а заодно і роздобути грошей, щоб виїхати в Сухумі і почати там нове життя. 27 січня 1964-го року, озброївшись сокирою, Нейланд вирушив на пошуки «багатою квартири». У будинку №3 по Сестрорецкой вулиці він вибрав 9-ю квартиру, вхідні двері якої була оббита шкірою. Представившись працівником пошти, він опинився в квартирі 37-річної Лариси Купреевой, яка тут була зі своїм 3-річним сином. Нейланд закрив вхідні двері і почав бити жінку сокирою, включене їм на всю гучність радіо заглушало крики жертви. Розправившись з матір’ю, підліток холоднокровно вбив її сина.

Потім він з’їв їжу, знайдену в квартирі, вкрав гроші і фотоапарат, на який зробив кілька фото вбитої жінки. Щоб приховати сліди злочину, підпалив дерев’яну підлогу і включив на кухні газ. Однак вчасно прибулі пожежники швидко все загасили. Прибула міліція виявила знаряддя вбивства і відбитки Нейланда.

Свідки сказали, що бачили підлітка. 30 січня Аркадія Нейланда затримали в Сухумі. Він одразу зізнався у всьому скоєному і розповів, як убив жертв. Шкодував тільки вбитої ним дитини і думав, що все йому зійде з рук тому, що він ще неповнолітній.

23 березня 1964 року рішенням суду Нейланд був засуджений до розстрілу, що суперечило закону РРФСР, згідно з яким вища міра покарання застосовувалася тільки щодо осіб у віці від 18 до 60 років. Багато схвалили таке рішення, але інтелігенція засуджувала порушення законодавства. Не дивлячись на різні прохання про пом’якшення вироку, 11 серпня 1964 року вирок був приведений у виконання.